Справа № 2-96/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 травня 2007 року               Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                                - Чернобая О.І.

при секретарі                                                                        - Ніколаєнко В.В.

з участю позивача                                                                - ОСОБА_1

відповідача                                                                           - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шосткинського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості товару неналежної якості та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначив, що у липні 2006 року він вирішив придбати пральну машинку але коштів на її придбання у нього не було, у зв'язку з чим 10.07.2006 року він уклав кредитний договір з банком «Дельта» на суму 2047 грн., представник якого знаходиться в магазині «Альвіна» по АДРЕСА_1, що належить відповідачу. Після чого банк перерахував на рахунок відповідача вартість пральної машинки «INDESIT WITP НОМЕР_1» в сумі 1950 грн. і таким чином він придбав у відповідача вказану пральну машинку. В суму кредиту 2047 грн. входить вартість пральної машинки 1950 грн., та кошти на його оформлення.

На пральну машинку відповідачем був наданий гарантійний строк безкоштовного обслуговування 1 рік.

10.08.2006 р. пральна машинка перестала працювати, а саме не вмикався електродвигун і нагрівач води, у зв'язку з чим він звернувся до магазину «Альвіна» з проханням відремонтувати її.

В той же день, з магазину відповідача прийшов майстер, який оглянувши машинку сказав, що її треба направляти в сервісний центр.

Далі він написав письмову заяву за проведення гарантійного ремонту пральної машинки і 22.08.2006 р. представники відповідача забрали у нього з дому пральну машинку для ремонту.

16.09.2006 р. пральна машинка була йому повернута, але вона не працювала по тій самій причині, як і раніше.

23.09.2006 р. він знову звернувся до відповідача із письмовою заявою про ремонт пральної машинки і в той же день машинку у нього забрали на ремонт.

Через два тижні після цього він звернувся до відповідача з приводу коли його пральна машинка буде відремонтована, але відповідач пояснив, що машинка знаходиться в сервісному центрі і коли її відремонтують йому не відомо.

Після цього він ще двічі звертався до відповідача, але відповіді від відповідача коли саме буде відремонтована його машинка він не отримав, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вважає, що вказаними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 4000 грн. і яка виразилась в тому, що пральна машинка йому не повернута, він нею не користується протягом тривалого часу, хоча кожного місяця сплачує за неї кредит, внаслідок чого були порушені його права, він зазнав нервових напружень і конфліктів, що тривають довгий час та інших психологічних факторів, пов'язаних з придбанням товару неналежної якості.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути з відповідача вартість пральної машинки в сумі 2047 грн. 50 коп., та моральну шкоду в сумі 4000 грн. пояснивши, що хоча пральна машинка і коштує 1950 грн., але він брав кредит на її придбання в сумі 2047 грн., тому саме цю суму бажає стягнути з відповідача.

Крім того, по суті позову додав, що точно не пам'ятає коли саме вийшла з ладу пральна машинка в перший раз, а позовній заяві цю дату - 10.08.2006 р. він вказав приблизно.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і показав, що дійсно 10.07.2006 р. позивач купив в його магазині «Альвіна» пральну машинку «INDESIT» за 1950 грн. Машинку позивач купив у кредит, який оформив в банку «Дельта». На машинку була надана гарантія

строком на 1 рік. На початку вересня місяця 2006 року, точної дати не пам'ятає, до магазину зателефонував позивач і повідомив, що пральна машинка не працює. До нього додому був направлений майстер, який повідомив, що машинку треба направити в сервісний центр для обслуговування. Після чого позивач написав письмову заяву на ремонт пральної машинки і в той же день машинка була направлена в Київський сервісний центр для ремонту. В сервісному центрі машинка знаходилась з 05.09.2006 р. по 16.09.2006 р. і ввечері 16.09.2006 р. ця машинка була доставлена додому позивачу і він її отримав.

23.09.2006 р. позивач вдруге звернувся до нього із письмовою заявою про ремонт пральної машинки, зазначивши про ті ж самі недоліки що і в перший раз і в ранці 24.09.2006 р. пральна машинка повторно була направлена до Київського сервісного центру. Після огляду в сервісному центрі, майстри повідомили йому, що машинка у технічно справному стані і щоб її забирали, т.я. вона не потребує ремонту. Він попросив щоб йому дали про це відповідний висновок, але йому повідомили що на справні машинки висновки сервісний центр не дає і запропонували для отримання такого висновку звернутись у сервісний центр в своєму регіоні, тобто в м.Суми. Після чого, 29.09.2006 р. він перевіз пральну машинку до сервісного центру в м.Суми де її оглянули, провести діагностику і зробили висновок, що машинка в технічно справному стані. 05.10.2006 p., пральну машинку він забрав із Сумського сервісного центру і в той же день ввечері машинка була доставлена додому позивачу, але він відмовився отримувати її пояснивши, що йому треба гроші за машинку в тому розмірі, в якому він брав кредит. До теперішнього часу позивач відмовляється забирати пральну машинку.

Вважає, що ніяких порушень Закону України «Про захист прав споживачів» ним допущено не було, пральна машинка двічі направлялась до сервісних центрів у відповідності до вимог і в строки зазначені у вказаному закону, тому позов задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі дійшов висновку, що позов задоволенню не піддягає з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що 10.07.2006 року позивач ОСОБА_1 купив в магазині відповідача «Альвіна», розташованого по АДРЕСА_1 пральну машинку «INDESIT WITP НОМЕР_1» вартістю 1950 грн., що підтверджується товарним чеком НОМЕР_2 (а.с.26).

Вказану пральну машинку, позивач купив у кредит, який оформив в той же день 10.07.2006 р. з товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» (а.с.4).

Згідно вказаного кредитного договору, банк «Дельта» надав позивачу грошові кошти в сумі 2047 грн. 50 коп. на придбання ним пральної машинки вартістю 1950 грн. та для оплати послуг за надання кредиту в сумі 97, 50 грн. (а.с.4).

Як зазначив в своїй позовній заяві позивач, вказана пральна машинка перестала працювати 10.08.2006 р. і що тільки 22.08.2006 р. представники відповідача забрали у нього з дому пральну машинку для ремонту.

Але в судовому засіданні позивач показав, що він точно не пам'ятає якого саме числа перестала працювати пральна машинка і не пам'ятає коли саме представники відповідача забрали у нього пральну машинку в ремонт, пам'ятає що це було десь в кінці серпня 2006 року.

Позивач також пояснив, що він подав письмову заяву на ім'я відповідача з проханням відремонтувати пральну машинку і що в день подачі цієї заяви, представники відповідача забрали у нього з дому пральну машинку в ремонт.

Вказана заява позивача на ремонт пральної машинки не збереглась.

Згідно дефектного акту - наряду на виконання робіт Київського сервісного центру «Фокстрот» вказана пральна машинка надійшла до сервісного центру 05.09.2006 р.

В машинці була виявлена несправність у виді відсутності контакту в роз'ємі на електронному модулі, був проведений ремонт проводки і тестування.

16.09.2006 р. ремонт був закінчений і в цей же день ввечері відповідач доставив пральну машинку за місцем проживання позивача, що позивач підтвердив у своїй позовній заяві, зазначивши, що відповідач доставив йому пральну машинку після ремонту 16.09.2006 р. (а.с.31).

Вдруге позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про ремонт пральної машинки - 23.09.2006 p., зазначивши в своїй заяві про ті ж самі недоліки що і в перший раз, що підтвердив у судовому засіданні позивач (а.с.3).

Як пояснив позивач в цій заяві він помилково зазначив, що заява подана у 2007 році і що необхідно вважати, що цю заяву він подав саме 23.09.2006 року.

Відповідач показав, що після звернення позивача - 23.09.2006 р. із заявою про ремонт пральної машинки, машинка була направлена до Київського сервісного центру 24.09.2006 р. і що після проходження тестування йому зателефонували з сервісного центру і сказали, що пральна машинка знаходиться у технічно справному стані, однак у сервісному центрі відмовились надати висновок про справність машинки, порекомендувавши йому звернутись за таким висновком до свого регіонального сервісного центру, у зв'язку з чим він був вимушений вести пральну машинку до сервісного центру м.Суми.

Згідно рахунку-наряду № 196, вказана пральна машинка надійшла до Сумського сервісного центру по гарантійному обслуговуванню побутової техніки «Техносервіс» - 29.09.2006 року (а.с.27).

Несправностей пральної машинки виявлено не було, машинка пройшла діагностику і був наданий висновок, що пральна машинка знаходиться у технічно справному стані (а.с.27).

Згідно цього ж рахунку-наряду, 05.10.2006 р. пральну машинку забрали з сервісного центру і в той же день, ввечері, машинка була доставлена в м.Шостку.

Як пояснив відповідач, в той же день - 05.10.2006 р. коли на його автомобілі пральна машинка була доставлена в м.Шостку то щоб звільнити автомобіль і по декілька разів не завантажувати і не розвантажувати машинку, співробітники магазину «Альвіна» зателефонували позивачу і повідомили що його пральна машинка знаходиться в м.Шостка і спитали коли йому можна її доставити додому, але позивач категорично відмовився забирати пральну машинку пояснивши, що вона йому вже не потрібна і що він хоче щоб йому повернули гроші в розмірі отриманого ним кредиту.

У судовому засіданні позивач підтвердив те, що дійсно представники магазину «Альвіна» телефонували йому щоб він забрав пральну машинку і що дійсно він відмовився її забирати, але пояснив, що ці дзвінки були 16 чи 17 жовтня 2006 року вже після того, як він подав до суду позовну заяву. При цьому він наполягав, що точно пам'ятає про дати вказаних дзвінків.

Однак такі твердження позивача є безпідставними і спростовуються його ж позовною  заявою в якій зазначено, що вона підписана ним 22.11.2006 р. і до суду надійшла також 22.11.2006 p., тим самим позивач підтвердив те, що відповідач пропонував йому забрати пральну машинку ще до його звернення з позовом до суду.

Вказані правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем врегульовані ст.ст.678-679 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 року.

Згідно ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1)  пропорційного зменшення ціни;

2)  безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3)  відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1)  відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2)  вимагати заміни товару.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість товару неналежної якості відповідно до ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», при цьому позивач не ставить навіть вимоги про розірвання договору купівлі-продажу і в судовому засіданні він пояснив, що не бажає доповнювати свої позовні вимоги такою вимогою.

У ст.1 названого Закону надані роз'яснення «недоліку» та «істотного недоліку» проданого товару, згідно яких «істотний недолік» - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;

- а «недолік» - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1)  пропорційного зменшення ціни;

2)  безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3)  відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частина ч.2 ст.8 цього ж Закону передбачає, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2)  вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у

продавця (виробника), товар.

Таким чином, зі змісту частин 1 і 2 ст.8 вказаного Закону слідує, що позивач має право спочатку заявити одну із вимог, передбачених в частині першій, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про ремонт пральної машинки і на підставі цієї заяви машинка була відремонтована в Київському сервісному центрі у встановлений законом строк, який не перевищує чотирнадцяти днів і була повернута позивачу, тобто позивач на свій розсуд вибрав одну із вимог щодо ремонту пральної машинки.

23.09.2006 р. позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про ремонт пральної машинки, також вибравши на свій розсуд цю вимогу і на підставі цієї заяви машинка була направлена в Сумській сервісний центр, де після проведеної діагностики було встановлено, що вона знаходиться в технічно справному стані, що підтверджується відповідним висновком сервісного центру.

Таким чином, позивач на свій розсуд двічі вибирав вимоги щодо ремонту пральної машинки і з такими вимогами він звернувся до відповідача, який в свою чергу виконав ремонт машинки за власні кошти і у відповідності з вимогами Закону України « Про захист прав споживача», при цьому позивач ніяких витрат не поніс і ніякі вимоги до нього з цього приводу з боку відповідача не пред'являлись.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивача, він бажає стягнути вартість товару неналежної якості у зв'язку із виявленими істотними недоліками пральної машинки.

Однак, такі вимоги позивача являються безпідставними тому, що «істотний недолік» - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

В даному випадку при першому направленні пральної машинки до Київського сервісного центру в ній був виявлений незначний недолік у виді відсутності контакту в роз'ємі на електронному модулі, який був усунутий менш ніж за чотирнадцять днів і після його усунення пральна машинка може використовуватись за призначенням (а.с.31).

Після другого звернення позивача із заявою про ремонт пральної машинки, Сумським сервісним центром було встановлено, що машинка знаходиться у технічно справному стані і ремонту не потребує (а.с.27).

При цьому позивач не спростував і не надав суду жодних доказів які б піддавали сумніву або спростовували вказаний висновок Сумського сервісного центру і навіть в своїх поясненнях даних в судовому засіданні він взагалі не піддавав сумніву цей висновок сервісного центру.

Крім того, відповідач, у відповідності з вимогами ст.7 Закону України «Про захист прав споживачів» збільшив гарантійний строк пральної машинки на час її перебування в ремонті.

Судом ставилось на обговорення питання щодо необхідності призначення відповідної експертизи пральної машинки для з'ясування питання стосовно її технічного стану після надходження з Сумського сервісного центру, однак позивач категорично відмовився від призначення і проведення такої експертизи, відповідач також відмовився від проведення даної експертизи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином позивач не довів суду тих обставин, на які він посилався в своїй позовній заяві щодо наявності істотного недоліку пральної машинки та порушення відповідачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідач в свою чергу надав суду переконливі докази у виді висновків Київського сервісного центру з якого вбачається, що виявлений у пральній машинки недолік був неістотний і він був усунутий менш ніж за чотирнадцять днів і у виді висновку Сумського сервісного центру, згідно якого пральна машинка взагалі знаходиться у справному стані і ремонту не потребує, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст.678, 679 ЦК України, ст.ст.1, 7, 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції 01.12.2005 p.),

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості товару неналежної якості в сумі 2047 грн. 50 коп. та моральної шкоди в сумі 4000 грн. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.