Справа № 22-ц-994\2011 р.                                                                                     Головуючий 1 –ї

Категорія: “договірні”                                                                      інстанції:   Матвієвська Г.В.

                                                                                                       Доповідач: Бурлака         І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

«18»квітня 2011 року                                                                                         м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді:             Бурлака І.В.,

Суддів:                                  Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі:                        Коршун І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 25.02.2010 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики в усній формі, за яким він передав ОСОБА_3 кошти в сумі 622529,00 грн. для здійснення підприємницької діяльності строком до 01.04.2010 року. При цьому вони домовилися, що у разі порушення строку повернення коштів, ОСОБА_2 має право в односторонньому порядку розірвати цей договір з вимогою негайного повернення боргу. Проте, ОСОБА_3 у визначений строк борг не повернув. ОСОБА_2 запропонував йому сплатити борг за наступним графіком: 30.04.2010 року - 50000,00 грн., 31.05.2010 року –190000,00 грн., 30.06.2010 року –190000,00 грн. і 31.07.2010 року –192529,00 грн., у зв’язку з чим складено та підписано відповідне узгодження щодо строків сплатити боргу згідно графіку. Однак, ОСОБА_3 до теперішнього часу борг не сплатив. Вважав, що оскільки ОСОБА_3 порушив строки сплатити боргу, він зобов’язаний крім боргу сплатити і проценти з 01.04.2010 року, сума яких становить 6447,01 грн. Просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 622529,00 грн. боргу та 6447,01 грн. процентів, судові витрати покласти на ОСОБА_3

          Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що між ними договору позики не укладалося, зазначене повідомлення не являється доказом існування заборгованості у ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 за договором позики.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2  - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та задовольнити його вимоги. При цьому посилався на порушення норм процесуального та матеріального права. Вважав, що суд не звернув увагу на те, що узгодження, яке підписано сторонами, має зобов’язальний характер, а не інформаційний.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, судове рішення - залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з вимог ст. 1047 ЦК України, згідно яких договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами, як фізичними особами договір позики в письмовій формі не укладався. Не містять матеріали справи і доказів того, що між сторонами, як фізичними особами, укладався договір позики і в усній формі, оскільки розписки або іншого документа, який посвідчує передання суми в розмірі 622529,00 грн. не має. На аркуші справи № 91 міститься повідомлення ОСОБА_3, на яке посилався представник ОСОБА_2, про існування боргу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на суму 622529,00 грн.

Однак, із наданих в суді апеляційної інстанції документів вбачається, що за договором  № 25/07-01 на виготовлення конструкції будинку від 25.07.2008 року, який укладено між ТОВ “Алюмбуд” та ТОВ “Алекс Схід”,  директором якого являвся ОСОБА_2, угодою про розірвання цього договору від 16.12.2008 року та додатком до нього, ТОВ “Алюмбуд” заборгував ТОВ “Алекс Схід” 542145,00 грн. і повинен повернути цей борг 4 платіжними траншами до 20.03.2009 року. Оскільки борг не було повернуто, рішенням господарського суду Харківської області від 01 червня 2009 року, зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 року вказану суму боргу разом з штрафними санкціями стягнуто з ТОВ “Алюмбуд” на користь ТОВ “Алекс Схід” та видано судовий наказ, за яким 21.09.2009 року Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження. 26.02.2010 року між трьома юридичними особами: “Алюмбуд”, ТОВ “Металіст-Будметалконструкція” та ТОВ “Алекс Схід” проведено узгодження щодо суми боргу 622529,00 грн. та графіку погашення до червня 2010 року. Зміст узгодження співпадає зі змістом в повідомленні, а саме сума та графік погашення заборгованості тотожні. 28.12.2010 року ТОВ “Алюмбуд” за договором про переведення боргу передав цю суму боргу ТОВ “Металіст-Будметалконструкція”, директором якого являвся ОСОБА_3  

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 пояснив, що цей наказ знаходиться на виконанні.

Представник ОСОБА_2 не заперечував проти цього та пояснив, що борг до теперішнього часу не погашено.

Виходячи з наведеного і вимог закону судова колегія зазначає, що вказана в повідомленні сума боргу існує, боржником не сплачена, але виникла на підставі договірних відносин між юридичними особами, тому посилання представника ОСОБА_2 на те, що цей борг саме за договором позики між фізичними особами, є безпідставними .

У зв’язку з чим судова колегія вважає, що висновок суду відповідає зазначеним вище обставинам справи, наявним у справі доказам, зроблений відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни або скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:  підпис                                                     

Судді:підписи

Копія вірна: суддя-