Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 10-321/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Черненко
Категорія - Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого –судді Драного О.П.,
суддів: Гончара В.М., Петрової І.М.,
з участю прокурора Салюка С.М.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 серпня 2011 року, якою щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук, громадянина України, з початковою освітою, одруженого, не працюючого, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 08.07.2011 року Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст.286 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
обрано запобіжний захід у виді взяття під варту строком на 2 місяці.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, а саме в тому, що він за місцем свого проживання: АДРЕСА_1, в період з липня 2010 по липень 2011 року займався зберіганням з метою збуту та збутом наркотичного засобу –макової соломи. 06.07.2011 року приблизно о 17.00 год., легендована особа ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_3 в ході проведення оперативної закупівлі за 600 гривень придбав у останнього подрібнену речовину рослинного походження, коричневого кольору, яка відповідно висновку спеціаліста № 900 від 14.07.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом –маковою соломою вагою 59,21 грам.
Обираючи запобіжний захід у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3 суд першої інстанції зазначив, що останній є повнолітньою працездатною особою, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому перебуваючи на волі може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність.
В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду та обрати останньому запобіжний захід не пов’язаний із триманням під вартою. В якості обґрунтування вказав, що слідством не наведено доказів можливого ухилення обвинуваченим від слідства та суд, перешкоджання встановленню істини по справі. Поза увагою суду залишено наявність сім’ї з якою проживає обвинувачений, виховання останнім шістьох неповнолітніх дітей, позитивну характеристику, скрутне матеріальне становище родини.
Заслухавши доповідача, у дебатах захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію, прокурора, який висловився про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без зміни, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується у випадку, коли нормою кримінального закону, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більше трьох років. В даному випадку ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Крім цього, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції враховано, на підставі ст.150 КПК України, обставини, що характеризують особу ОСОБА_3, а саме те, що останній є повнолітньою працездатною особою, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому обґрунтовано зроблено висновок, що перебуваючи на волі він може ухилитись від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.
Щодо доводів апеляції про необґрунтованість висновків суду першої інстанції з приводу можливості ухилення обвинуваченим від слідства та суду, то вони спростовуються проаналізованим вище.
Аргументи апеляції про не взяття судом до уваги даних, що характеризують особу обвинуваченого, є недостатніми, оскільки наявність сім’ї з якою проживає обвинувачений, виховання останнім шістьох неповнолітніх дітей, позитивна характеристика та скрутне матеріальне становище родини, виходячи з матеріалів та обставин справи, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Таким чином, виходячи з положень ст. ст.148, 150 КПК України, ст. ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи, не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час досудового слідства, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано обрав обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту строком на два місяці, оскільки останній може ухилитись від слідства та суду, виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.
Підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 серпня 2011 року, якою щодо останнього обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту строком на два місяці –без зміни.
Судді: