Справа №11-505/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Чернобай

Категорія -  Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину Доповідач - Демченко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Демченка М. О.,

суддів -  Олійника  В. Б.,  Моїсеєнко  Т. М.,

з участю прокурора -  Вортоломея М.Ф.

обвинуваченого - ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2011 року, якою відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого ,-

відмовлено в звільненні від кримінальної відповідальності та закритті кримінальної справи у зв’язку з передачею на поруки ТОВ „АРТ МОТОР”.                 

ВСТАНОВИЛА:

17 грудня 2010 року заступник начальника СВ Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області ОСОБА_2 виніс постанову про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 до суду на підставі ст. 10 КПК України для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. ст. 383 ч. 2, 384 ч. 2 КК України у зв’язку з передачею на поруки колективу ТОВ „АРТ МОТОР”, мотивуючи це тим, що останній обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, щиро розкаюється у скоєному, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та роботи, утримує малолітню дитину, батька похилого віку та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, є єдиним годувальником в сім’ї, а також не заперечує проти закриття справи з цих підстав.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2011 року в задоволенні вказаної постанови заступнику начальника СВ Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області відмовлено. Суд своє рішення мотивував тим, що вказані в постанові підстави звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є передчасними, а прохання колективу належним чином не вмотивоване, оскільки на загальних зборах трудового колективу був присутній не весь колектив, в протоколі №1 загальних зборів трудового колективу від 13.12.2010 року не відображено зобов’язання колективу здійснювати заходи виховного характеру на ОСОБА_1, а таке зобов’язання викладене окремо директором підприємства та на зборах ОСОБА_1 не брав на себе ніяких зобов’язань на виправдання довіри колективу, крім того ОСОБА_1 вчинив злочини, які кваліфіковані різними статтями КК України, що також перешкоджає застосуванню до нього ст. 47 КК України.

В поданій апеляції ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності притягується вперше, є інвалідом по зору, має постійне місце проживання та роботи, утримує малолітню дитину, а тому є всі підстави застосувати ст. 47 ч. 1 КК України. Просить постанову суду скасувати та звільнити його від кримінальної відповідальності з закриттям кримінальної справи відносно нього, крім цього він доповнив апеляцію і просить застосувати до нього  Закон України «Про амністію у 2011 році»

 Заслухавши доповідача, апелянта ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляцію і застосувати до нього Закон України про амністію у 2011 році, думку прокурора Вортоломея М.Ф., який не заперечував проти застосування Закону України «Про амністію», а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, якщо вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Суд при розгляді справи навів переконливі  мотиви щодо відмови в задоволенні постанови про передачу обвинуваченого на поруки трудовому колективу. Суд визначив який мусить бути порядок проведення зборів трудового колективу, який виразив бажання взяти на поруки особу, яка вчинила злочин, а також про те, що сам обвинувачений повинен був на зборах взяти на себе певні обов’язки перед колективом . У зв’язку з цими недоліками суд прийняв обгрунтоване і законне рішення щодо відмови в передачі на поруки обвинуваченого ОСОБА_1, а тому колегія суддів не знаходить законних підстав щодо скасування даної постанови, а тим самим і до задоволення апеляції в цій частині.

В той же час відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні подання суд не визначився із спрямуванням кримінальної справи після прийняття рішення, а лише роз’яснив право на оскарження прийнятої постанови.

Апелянт в поданій апеляції не ставить питання про направлення справи на додаткове розслідування, суд при розгляді справи в апеляційному порядку діє в межах ст. 365 КПК України.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 доповнив свою апеляцію заявою щодо застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році» який на день винесення постанови судом першої інстанції не був прийнятий і не набрав законної сили.

Свою заяву обвинувачений мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи загального захворювання по зору, і має та утриманні малолітню дитину, а злочини за якими він обвинувачується і вину у вчиненні яких визнав повністю відносяться відповідно до злочинів середньої тяжкості.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає що заява апеляція засудженого стосовно застосування до нього Закону України « Про амністію » підлягає до задоволення.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи органами досудового слідства  ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 383, і ч. 2 ст. 384 КК України. У вчиненні цих злочинів він вину визнав, і крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, вона підтверджується доказами наведеними у постанові слідчого про звільнення його від кримінальної відповідальності та закритті кримінальної справи у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу.

Відповідно до ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості є злочини за який передбачено покарання не більше п’яти років.

ОСОБА_1 обвинувачується за ч.2 ст. 383 і ч.2 ст. 384 КК України за які максимальне покарання передбачене до п’яти років позбавлення волі.

Згідно свідоцтва про народження у обвинуваченого є син  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ( а. с. 160), відповідно довідки до акту огляду МСЕК, НОМЕР_1  значиться що ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року « Звільнити від покарання у виді позбавлення волі та на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з  позбавленням волі засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими, або особливо тяжкими  відповідно до ст. 12 КК України.

п.(в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим  Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, або дітей інвалідів незалежно від їх віку.

п. ( г) осіб, яких на день набрання чинності цим  Законом в установленому законом порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи… .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році » зазначено: «Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону кримінальні справи стосовно яких перебувають в провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини вчиненні до набрання чинності цим Законом».

Відповідно до ст. 8  цього Закону виконання його покладено на суди.

Питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу  або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно ст.6 п.4 КПК України Кримінальна справа  не може бути порушена, а порушена підлягає закриттю внаслідок акта амністії.

Враховуючи те що суд першої інстанції не визначився після прийняття постанови 17 травня 2011 року про спрямування руху даної кримінальної справи, а колегія суддів погодилась з прийнятим рішенням, а справа перебуває на розгляді суду і рішення прийняте по ній не набрало законної сили, то колегія суддів частково задовольняючи апеляцію обвинуваченого не находить перешкод проти застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році» і відповідно до п. «в» і п. «г» ст. 1 цього Закону вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 383 і ч.2 ст. 384 КК України і провадження по справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 367, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду  м. Сум від 17 травня 2011 року якою відмовлено в задоволенні в звільненні від кримінальної відповідальності та закритті кримінальної справи у зв’язку з передачею на поруки ТОВ «АРТ Мотор» ОСОБА_4 обвинуваченого за ч.2 ст. 383 і ч.2 ст. 384 КК України за  постановою заступника СВ Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області  залишити без зміни.

Відповідно до п. п. в), і г) ст. 1 Закону України «Про амністію у  2011 році» від 08.07.2011 року, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст.ст. 383 ч.2 і 384 ч.2 КК України і закрити провадження по справі.            

СУДДІ:

Демченко М. О.        Олійника В. Б.         Моїсеєнко Т. М.