ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/5002/11

вх. № 5002/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М. 

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача -  ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/584 від 25.01.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків  

до  ТОВ "Ефєс Строй", м. Харків  

про стягнення 472,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 472,06 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 041-15015,01 від 27 червня 2007 року (пролонгований на 2011 рік відповідно до п. 9.11 спірного договору), з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 472,06 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.  

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5002/11  та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20 липня 2011 року о 10:00.

В призначене судове засідання 20 липня 2011 року позивач з'явився, проте вимоги ухвали суду від 21 червня 2011 року не виконав.

В призначене засідання суду 20 липня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (24 червня 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 21 червня 2011 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2011 року розгляд справи відкладено на 09 серпня 2011 року.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

27 червня 2007 року між АК “Харківобленерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ефес-строй" укладено договір про постачання електричної енергії за № 041-15015.01 ( далі - Договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 спірного договору на 2011 рік.

В силу вимог Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.  

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.7 спірного договору споживач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії" та "Інформаційного листа підприємства по КРП".

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з січня 2011 року по березень  2011 станом на 01.06.2011 року поставив відповідачеві  електроенергію.  Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання,  у зв'язку з чим утворилась заборгованість за перетоки реактивної енергії   в сумі  393,39 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суму заборгованості в сумі 393,39 грн. не погашено, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану  вартість на електричну енергію в розмірі 20% в сумі  78,67 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 18455,91 грн., або документів, що спростовували б викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефес-строй" (61170, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 132б, кв. 29, п/р 2600500110108 філія № 1 АКРБ "Регіон-банк", МФО 351975, Код ЄДРПОУ 33477659) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260053011272 Перша Харківська філія АКБ "Базис", МФО 351599 КОД 00131954) заборгованість у сумі 472,06 грн., 102,00 грн. державного мита та  236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/5002 /11  підписано 12 серпня  2011 року.