ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/4307/11

вх. № 4307/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М. 

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Паритет - агро" м. Харків  

до  СФГ "Мрія", с. Семенівка  

про стягнення 213988,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-агро", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - СФГ "Мрія", с. Семенівка про стягнення 152123,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 2/1007-Ф від 01 листопада 2007 року, з урахуванням чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу  в розмірі 152123,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4307/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04 липня 2011 року о 12:30.

В призначене судове засідання 04 липня 2011 року позивач з'явився, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 16710 від 04.07.2011) надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В  призначене судове засідання 04 липня 2011 року відповідач не з'явився.

Ухвалою суду від 04 липня 2011 року розгляд справи відкладено на 13 липня 2011 року.

В призначене судове засідання 13 липня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

В призначене засідання суду  13 липня 2011 року відповідач не з'явився, проте через канцелярію суду до матеріалів справи надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 13105).

Ухвалою суду від 13 липня 2011 року в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відповідачу відмовлено, розгляд справи відкладено на 27 липня 2011 року.

В призначене засідання суду 27 липня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримує, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 18491) про продовження строку розгляду справи № 5023/4307/11.

В призначене засідання суду 27 липня 2011 року відповідач з'явився, проти позову заперечує повністю, вказує про те, що спірний товар позивачем отримано, через канцелярію суду, до матеріалів справи, супровідним листом (вх. № 18493) надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. Крім того, позивачем заявлено клопотання про витребування документів.

Ухвалою суду від 27 липня 2011 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/4307/11 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п’ятнадцять днів, до 15 серпня 2011 року, клопотання позивача про витребування доказів  задоволено, розгляд справи відкладено на "09" серпня 2011 року.

08 серпня 2011 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли уточнення позовних вимог (вх. № 19138), відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 152123,00 грн.,  індекс інфляції в розмірі 49037,18 грн., 3 % річних в розмірі 12828,34 грн.

В призначене засідання суду 09 серпня 2011 року позивач не з'явився.

В призначене судове засідання 09 серпня 2011 року відповідач не з'явився, проте через канцелярію суду, до матеріалів справи надав клопотання про зупинення провадження у  справі № 5023/4307/11 (вх. № 15193 від 09.08.11р.), в обґрунтування наданого до суду клопотання відповідач посилається на те, що ним 08.08.2011 року було подану скаргу до Прокуратури Шевченківського району Харківської області, відносно неправомірних дій представника ТОВ "Паритет-Агро"  гр. ОСОБА_1.

Розглянувши питання щодо прийняття до розгляду уточнення позовних вимог позивача (вх. № 19138), відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, суд приймає їх до розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у  справі № 5023/4307/11, суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно приписів ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора,  який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Проте посилання відповідача на неправомірність дій громадянина ОСОБА_1. не має жодного відношення до даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та  відповідачеві  для підготовки  до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01  листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір              № 2/2007-Ф за умовами якого відповідач зобов’язався передати позивачу, а позивач - прийняти та оплатити продукцію (насіння соняшника). Позивач зобов’язаний здійснити передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов спірного договору в якості передоплати за спірним договором, позивачем були перераховані грошові кошти на рахунок відповідача в розмірі 152123,00 грн. (платіжне доручення № 1083 від 09.11.07р. на суму 20000,00 грн., квитанція № 688301 від 24.01.08р. на суму 10000,00 грн., квитанція № 688302 від 25.01.08р. на суму 6523,00 грн., платіжне доручення № 126 від 28.01.08р. на суму 10000,00 грн., квитанція №  688303 від 06.03.08р. на суму 3600,00 грн., платіжне доручення № 358 від 19.03.08р. на суму 23000,00 грн., платіжне доручення № 458 від 11.04.08р. на суму 10000,00 грн., платіжне доручення №  534 від 21.05.08р. на суму 25000,00 грн., платіжне доручення № 774 від 14.07.08р. на суму 10000,00 грн., платіжне доручення № 822 від 21.07.08р. на суму 10000,00 грн., чим  позивач виконав в цій частині свої зобов’язання.

Відповідач, після одержання коштів від позивача, в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним договором, а саме розділу 3 договору, товар на користь позивача в обумовлені спірним договором строки та в подальшому  не поставив.

Як свідчать матеріали справи листом від 01 червня 2010 року за вих. №07-ю/10 позивач, посилаючись на ст. 612,  693, 651 ЦК України відмовився від прийняття зобов’язань з боку відповідача та вимагав повернення сплачених коштів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;  договір є відплатним,  якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно  до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості  (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

При цьому, за приписами статей 610, 611, 612 та 615 ЦК України,   порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) з настанням якого (порушення) настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом і якщо    внаслідок    прострочення    боржника    виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися  від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. У  разі  порушення  зобов'язання  однією  стороною   друга сторона  має  право  частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; одностороння відмова від зобов'язання  не  звільняє  винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання; внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання  або воно припиняється.

З врахуванням викладеного вище, беручи до уваги претензію позивача від 01.06.2010 року за вих. № 07-ю/10 (направлення якої 03 червня 2010 року підтверджується чеком поштової установи), суд визнав позовні вимоги позивача щодо 152123,00 грн. передплати обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо поставки товару вповноваженому представнику позивача, ОСОБА_1., виходячи з того, що з поданої до суду Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2011 року, на яку посилається відповідач не вбачається одержання товару позивачем,  (строк на поставку - до 15.10.08р. з моменту одержання передплати, яка здійснена позивачем), отже вказана постанова не може взагалі вважатьсь належним доказом в розумінні статей  32, 33, 34 ГПК України.

Суд визнав посилання відповідача про здійснення поставки позивачу  продукції за спірним договором безпідставним; більш того,  докази в обґрунтування своїх заперечень з боку відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, інфляційні нарахування суми заборгованості у розмірі 49037,18 грн. та 3% річних у розмірі 12828,34 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 49037,18 грн. та  3% річних у розмірі 12828,34 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.   

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву уточнення до позовних вимог позивача (вх. № 19138 від 08.08.11р.).

В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 5023/4307/11 (вх. № 15193 від 09.08.11р.) відповідачу відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Мрія", 63640, Харківська обл., Шевченківський район, с. Семенівка, (в тому числі з р/р 26007000362 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЗКПО 23002510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-агро", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 41/43 (р/р 26005805708290 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351748, код ЗКПО 31642413) 152123,00 грн. - боргу, 49037,18  грн. - інфляційних, 12828,34 грн. - 3  % річних, 2141,00 грн.  державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/4307/11  підписано  11 серпня 2011 року.