ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2011 р.                                                            Справа № 5023/4525/11

вх. № 4525/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М. 

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність від 17.11.2009 року  відповідача - ОСОБА_2., за довіреністю № 62/08.2 від 01.06.2011 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будмашпост", с. Липці  

до  КП ВТП "Вода", м. Харків  

про стягнення 72981,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 67612,80 грн., індекс інфляції в сумі 1980,26 грн., пеню в розмірі 2838,89 грн. та 3% річних в розмірі 549,47 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Окрім того, позивачем надана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову суму в розмірі 72981,62 грн. яка знаходиться на рахунку, що належить відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4525/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 липня 2011 року о 10:00.

В судовому засіданні 11 липня 2011 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 27 липня 2011 року.

27 липня 2011 року розгляд справи було продовжено.

Позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов посилається на те, що заборгованість виникла у зв'язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві, просить суд, відповідно до ст. 121 ГПК України, надати КП "ВТП "Вода" розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову суму в розмірі 72981,62 грн., зазначає, що дана заява не підлягає задоволенню у зв’язку з таким.

Згідно з ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обґрунтоване припущення,  що майно (в тому числі грошові суми, цінні   папери   тощо),   яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,   зменшитись   за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення. Застосування заходів до забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Позивачем не надано суду доказів в обґрунтування заявленого клопотання, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні вказаного клопотання про забезпечення позову.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на шість місяців, вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не узгодив з позивачем  заздалегідь графік розстрочки виконання рішення, не довів наявність обставин, що ускладнять виконання рішення або зроблять його виконання неможливим, оскільки велика кількість заборгованостей відповідача, на думку суду не є обставиною, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Заборгованість відповідача перед позивачем також ускладнює фінансовий стан підприємства-позивача.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив, що позивач 06 червня 2011 року звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 67612,80 грн., індекс інфляції в сумі 1980,26 грн., пеню в розмірі 2838,89 грн. та 3% річних в розмірі 549,47 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16 червня 2010 року між сторонами було укладено договір № 244-Д.

Відповідно до п. 1.1 спірного договору відповідач поручив, а позивач прийняв на себе виконання наступних робіт:

- експертне обслідування (повне та часткове діагностування вантажопідйомних механізмів),   з указанням вартості робіт відповідно до Переліку об'єктів-Додаток № 1, що є невід'ємною частиною спірного договору.

Як свідчать матеріали справи, а саме: акти здачі-приймання робіт (підписані уповноваженими особами сторін та закріплені печатками), позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за спірним договором, а саме п. 1.1 виконав визначені договором роботи.

Згідно п. 2.1.3 спірного договору замовник (відповідач) зобов'язався оплатити виконані виконавцем роботи в розмірі та строки, передбачені умовами вищезазначеного договору.

Відповідач проведені виконавцем (відповідачем) роботи прийняв, про що свідчить підпис на вищевказаних актах здачі-приймання робіт (надання послуг), проте його вартість сплатив не в повному обсязі, а перерахував лише 51763,20  грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду сума боргу відповідача складає 67612,80 грн.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;  договір є відплатним,  якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно  до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості  (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  

Позивач, відповідно до п.6.2 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 2838,89 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що нарахування пені передбачено умовами договору, в зв'язку з чим пеня в сумі 2838,89 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 549,74 грн. та індекс інфляції в сумі 1980,26 грн. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, -   

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні  заяви  про забезпечення позову.

Відмовити в  задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "ВОДА", 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90 (в тому числі з р/р 2600810035 у ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 33206804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашпост", 62414, Харківська область, с. Липці, вул. Пушкінська,102 (р/р 26009126686980 в Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 350697, код ЄДРПОУ 35604078) - 67612,80 грн. основного боргу, 2838,89 грн. пені, 1980,26 грн. індексу інфляції, 549,47 грн. 3 % річних, 730,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Жиляєв Є.М.

Повний текст рішення по справі № 5023/4525/11  підписаний 01 серпня  2011 року.