Копія Справа № 2„а"-64-07
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Резнік Ю.В.
при секретарі Ящук Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради народних депутатів про визнання неправомірними дій міської ради та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Уманської міської ради Черкаської області про визнання неправомірними дій міської ради в питанні:
позбавлення наданої в користування земельної ділянки по вул. . Урицького, 40-а в м. Умань, що була надана для здійснення підприємницької діяльності;
- відмови в наданні земельної ділянки по вул. Тищика, 1-6 в м. Умань.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що вона була зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа і для здійснення підприємницької діяльності неодноразово зверталась до відповідача по питанню виділення її на умовах оренди земельної ділянки:
17.06.2003 року вона вперше звернулась до Уманської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки по вул. . Пролетарська 10, 12, 14-а для розташування павільйону по торгівлі продуктовими і промисловими товарами. Однак управлінням містобудування і архітектури Уманської міської ради її було відмовлено в наданні земельної ділянки (лист від 13.06.2003 р. № 683);
01.09.2003 року ОСОБА_1 вдруге подала заяву про надання земельної ділянки по вул. . Урицького, 50, але усно управління містобудування і архітектури Уманської міської ради її також відмовило;
17.10.2003 року позивачка втретє звернулась з клопотанням про надання місця для здійснення підприємницької діяльності по вул. . Урицького, 40-а і за результатом розгляду її клопотання Уманська міська рада прийняла рішення №9/33-24 від 11.06. 2004 року, яким було затверджено проект відведення земельної ділянки для обслуговування павільйону. Відповідно до вищезазначеного рішення міської ради позивачка 12 серпня 2004 року уклала з міською радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 81 кв. м. по вул. . Урицького, 40-а для обслуговування павільйону по продажу промислових та продовольчих товарів терміном на 5 років.
В травні 2005 року ОСОБА_1 встановила металевий кіоск на орендованій земельній ділянці, але її повідомили про необхідність забрати металевий кіоск, згідно вказівки голови Уманської міської ради і пообіцяли надати інше місце. В подальшому інша земельна ділянка для розташування павільйону для торгівлі продуктовими і промисловими товарами її не була надана в оренду.
Також вона просить стягнути з відповідача заподіяну її матеріальну шкоду в сумі 59019 грн. ( прямі збитки : витрати на будівництво павільйона та виготовлення документації - 28 419 грн.; оплата патенту на підприємницьку діяльність - 600 грн.; а також не одержані доходи за період з 01.05.2005 року - 30 000 гривень ) і моральну шкоду в сумі 17 000 грн.
У судовому засіданні позивачка підтримала вимоги позову в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Вона пояснила, що для здійснення підприємницької діяльності, з метою розміщення павільйону для торгівлі промисловими і продуктовими товарами, вона взяла в оренду земельну ділянку, яка розташована в м. Умань по вул. Урицького, 40-А. Відповідно до рішення Уманської міської ради від
2
11.06.2004 року № 9-33/24 її було затверджено проект відведення земельної ділянки і надана в оренду відповідна земельна ділянка. 12 серпня 2004 року вона з Уманської міською радою уклала договір оренди землі. Однак зразу ж після розміщення павільйону на зазначеній земельній ділянці на початку травня 2005 року, у зв'язку з численними зверненнями жителів прилеглих багатоповерхових будинків, її міським головою було запропоновано перенести павільйон в інше місце без додаткових витрат. Вона погодилась і перенесла павільйон в інше місце - на вул. . Пролетарська де він знаходиться і по цей час. Відповідно до рішення Уманської міської ради від 20.06.2006 року № 3.6-2/5 було відмінене рішення сесії міської ради в частині надання її в оренду земельної ділянки по вул. . Урицького, 40-А. Однак по теперішній час міська рада так і не виділили позивачці земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності в іншому місці. З липня 2005 року вона неодноразово зверталась із усними і письмовими зверненнями до відповідача, але питання виділення земельної ділянки так і залишилось не вирішеним і тому порушені її права, що передбачені ст. 42 Конституції України, на зайняття підприємницькою діяльністю. Відповідачем порушені принципи свободи підприємницької діяльності та вибору своєї діяльності згідно ст. .43, 44 ГК України. Відповідачем також порушені вимоги п. п. 2, 8 ст. 33 ЗУ „ Про місцеве самоврядування" , оскільки вилучення земельних ділянок можливе тільки на законних підставах, а підстави припинення права користування земельною ділянкою чітко визначені в ст. 141 ЗК України. Позивачка вказувала , що відповідач допустив тяганину при вирішенні питання надання земельної ділянки про що свідчить тривалість розгляду її звернень в різні інстанції, в тому числі до депутатської комісії міської ради. Внаслідок неправомірного зволікання в розгляді питання щодо надання її земельної ділянки вона несла прямі збитки і упустила вигоду від тривалого не зайняття підприємницькою діяльністю. У зв'язку з цим вона просила суд передати павільйон на баланс міської ради, а її відшкодувати: матеріальну шкоду в сумі 59019 грн. ( прямі збитки : витрати на будівництво павільйона та виготовлення документації - 28 419 грн.; оплата патенту на підприємницьку діяльність - 600 грн.; а також не одержані доходи за період з 01.05.2005 року - 30 000 гривень ) і моральну шкоду в сумі 17 000 грн.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що Уманська міська рада, як орендодавець земель, які перебувають у комунальній власності, під час прийняття рішення про відміну рішення з приводу надання позивачці в оренду земельної ділянки по вул. . Урицького, 40-А в м. Умань і під час розгляду питання про виділення позивачці в оренду земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності в іншому місці, діяла виключно в межах компетенції і вимог чинного законодавства України не порушували. Він також зазначив, що під час судового розгляду справи Козулі З.О. неодноразово пропонувались варіанти розміщення павільйону для здійснення підприємницької діяльності на різних земельних ділянках, але запропоновані варіанти її не влаштовують.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав і свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування...
Згідно із ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином для того щоб визначити підсудність спору необхідно брати до уваги не тільки суб'єктний склад, але і встановлювати характер правовідносин із яких він виник. Для адміністративного судочинства визначальним є наявність публічно-правового спору,
3
при цьому юридична рівність сторін правовідношення відсутня, а навпаки - один із суб'єктів має владні повноваження по відношенню до іншого.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. . 6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку передбаченому ЗК України, ЦК України, ГК України та іншими законодавчими актами.
Згідно з вимогами ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.
З позову і пояснень позивачки, пояснень представника відповідача та показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і матеріалів, наданих позивачкою вбачається, що позивач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, зверталась до відповідача - органу місцевого самоврядування тому, що хотіла здійснювати підприємницьку діяльність і для розміщення павільйону її потрібна була земельна ділянка. Тобто спірні правовідносини мають місце з приводу оренди земельної ділянки, а договірні правовідносини між орендодавцем (яким в даному випадку є міська рада по відношенню до земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „ Про оренду землі") та орендарем ( яким в даному випадку була підприємець ОСОБА_1, якій зазначена земельна ділянка необхідна була для здійснення підприємницької діяльності) з приводу надання, вилучення, відмови у наданні і т. п.3емельної ділянки базуються на принципах юридичної рівності і свободи волевиявлення. Тобто в даному випадку мають місце приватноправові відносини і спори , які виникають з приводу таких правовідносин, не підсудні адміністративним судам і провадження по справі слід закрити.
Що стосується іншої частини позовних вимог стосовно відшкодування матеріальної шкоди ( в тому числі позивачка до цих вимог включила і відшкодування її упущеної вигоди від тривалого не зайняття підприємницькою діяльністю) і відшкодування моральної шкоди, то із врахуванням вищевикладеного та відповідних положень КАС України і ЦК України, в цій частині провадження по справі також підлягає закриттю у зв'язку з непідсудністю. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька позовних вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. В частині другій зазначеної статті вказано, що „ .. Вимоги про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав , свобод, та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства."
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради народних депутатів про визнання неправомірними дій міської ради та стягнення матеріальної і моральної шкоди закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що справу належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня винесення ухвали і
4
поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або відповідно до частини 5 ст. 186 КАС України.