Справа № 2- 5/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 року. Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Панченка Д.І.
при секретарі Бабій Р.В.
за участю позивача-відповідача ОСОБА_1., її представника адвоката ОСОБА_5. , відповідача-позивача ОСОБА_2. , її представників: ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7., відповідача ОСОБА_3. , третіх осіб Рудницького М. Й. та Сторожук P.O., розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Теплицька селищна рада про визнання права власності на жилий будинок та підсобні приміщення, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Тегілицької селищної ради за № 125, від 9 серпня 2001 року, та свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Теплицькою селищною радою 20 вересня 2002 року на ім'я ОСОБА_2, та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про припинення права власності на майно, яке не може їм належати, та про визнання розірваними договорів купівлі - продажу та дарування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Теплицька селищна рада - про визнання права власності на жилий будинок та підсобні приміщення розташовані в смт. Теплик, АДРЕСА_1, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради за № 125, від 9 серпня 2001 року, про оформлення документів на право власності на ОСОБА_2 індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1, та Свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Теплицькою селищною радою 20 вересня 2002 року на ім'я ОСОБА_2 вказавши, що вона в 1998 році розпочавши будівництво, за власні кошти побудувала житловий будинок та підсобні приміщення в смт. Теплик, по АДРЕСА_1. Будівництво було закінчено в 2002 році. Житловий будинок був зареєстрований на її свекруху ОСОБА_2. , яка ні коштами, ні своєю працею ніякої участі в будівництві не приймала, і ніякої домовленості між нею та ОСОБА_2. відносно будинку не було, крім того, що на її ім'я вона оформила земельну ділянку. Про те, що ОСОБА_2. не претендувала на побудований нею будинок свідчить заповіт, вчинений ОСОБА_2. 9.06.2000 року, згідно якого будинок по АДРЕСА_1, в смт. Теплик, переходить до ОСОБА_8., сина позивачки.
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про припинення права власності на майно, яке не може їм належати, та про визнання договорів купівлі -продажу та дарування розірваними, вказавши, що згідно рішення Теплицького районного суду від 21.10.2004 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28.12.2004 року, було визнано за ОСОБА_1. право власності на житловий будинок та підсобні приміщення по АДРЕСА_1, в смт. Теплик і згідно цього ж
рішення - рішенням Теплицької селищної ради від 13.05.2005 року було передано у приватну власність ОСОБА_1. земельну ділянку по АДРЕСА_1. ОСОБА_1. як власник розпорядилась житловим будинком розташованим по АДРЕСА_1, продавши його ОСОБА_3. , яка в свою чергу, по дарувала його ОСОБА_4. 22 лютого 2006 року Верховним судом було скасовано рішення Теплицького районного суду від 27.10.2004 року, та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28.12.2004 року.
В судовому засіданні позивач - відповідач ОСОБА_1. підтримала свої позовні вимоги, пояснила суду, що в 1997 році вона розірвала шлюб із ОСОБА_6, і до цього часу відносини між ними були погані, він не розумів дітей, гроші використовував на свій розсуд, і не піклувався про сім'ю та дітей. Тому вона в 1991 році, за підказкою голови селища, взяла земельну ділянку на свою свекруху ОСОБА_2. , для того щоб будувати будинок старшому сину. Заяву писала вона особисто. Коли в 1991 році виділили земельну ділянку під будівництво, ні ОСОБА_2. ні ОСОБА_6 ніякої участі в обробітку земельної ділянки не брали. Працюючи в будівельній організації, вона заздалегідь розпочала заготівлю будівельних матеріалів, а також взяла безпроцентний кредит в розмірі 75 млн. карбованців в 1995 році, будівельні матеріали їй виписували за половину вартості, згідно колективного договору. В 1998 році вона розпочала будівництво будинку. В 2000 році, ОСОБА_2 вчинила заповіт на її старшого сина. Гроші на будівництво були тільки її, також дав гроші її батько, син, який працював в Польщі та Англії. Також вона брала кредит в «Приватбанку», в сумі 3 тис. доларів, на ім'я свого сина. Кредит вона погасила в 2003 році. ОСОБА_6 неодноразово перешкоджав їй в будівництві. Ні чоловік, ні свекруха ніякої участі в будівництві не брали, свої гроші в будівництво не вкладали, все це підтверджується документами, які вона подала до справи. Будівельний паспорт на будинок оформляла також вона. Після вступу рішення Теплицького районного суду, згідно якого за нею визнано право власності на будинок по АДРЕСА_1, вона продала будинок ОСОБА_3. Позовні вимоги ОСОБА_2. про припинення права власності на майно, яке не може їм належати, та про визнання договорів купівлі - продажу та дарування розірваними, вона не визнає, так як на час продажі нею житлового будинку, вона згідно рішення суду була належним власником.
Відповідач - позивач ОСОБА_2. позовні вимоги ОСОБА_1. не визнала, пояснивши, що житловий будинок по АДРЕСА_1 в смт. Теплик, будувався за її кошти і для неї, так як її будинок в с Орлівка був в аварійному стані. В 1991 році вона перейшла проживати в смт. Теплик, їй виділили земельну ділянку, і у цьому ж році розпочалось будівництво. Проте в смт. Теплик вона жила тільки зимою, а літом була в селі. Всі свої гроші, а саме пенсію, заощадження, доходи від підсобного господарства, вона віддавала дітям для будівництва. Також вона допомагала готувати людям обіди, надавала продукти. Хата була повністю побудована в 1997 році. Так як її власністю розпорядились без її відома, просить визнати розірваними договори які укладені ОСОБА_1. та інші договори.
Представник відповідача-позивача ОСОБА_2. - ОСОБА_6 пояснив, що він є сином ОСОБА_2. В 1971 році трактор в'їхав в хату його мами ОСОБА_2. , і з того часу хата була в неналежному стані. В 1991 році в смт. Теплик стали видавати земельні ділянки, і вони разом переговоривши, вирішили взяти земельну ділянку, для того щоб побудувати житловий будинок для сім'ї. Так як будинок в с Орлівка, де проживала мати, був визнаний аварійним, на підставі заяви ОСОБА_2. Теплицькою селищною радою їй було виділено земельну ділянку під будівництво. Розпочали вони будівництво в 1991 році, саме тоді було завезено камінь, жорству, пісок. В 1994 році вже був побудований сарай і будинок. В 1996 році він робив каналізацію та проводив воду в будинок. Що стосується грошей які давав син на будівництво будинку, то це не відповідає дійсності. Гроші які давав батько позивачки в 2002 році, на будівництво будинку, також не відповідає дійсності, так як будинок на той час був побудований. Що стосується накладних, які є в справі і додані позивачем до суду, то 80% даних накладних не відповідає дійсності, на них відсутні підписи посадових осіб, та печаті, значна частина накладних належать іншим особам. У всіх роботах по будівництву він
також приймав особисту участь. їх помилка, що вони з мамою не збирали документи, що підтверджують придбання ними будівельних матеріалів. Він також робив в будівельній організації, як і ОСОБА_1. і користувався такими ж пільгами при придбанні будівельних матеріалів. В 1998 році, житловий будинок вже був побудований повністю, і ніякої домовленості відносно цього будинку не було.
Відповідач ОСОБА_3. , яка також представляє інтереси неповнолітнього відповідача ОСОБА_4., позов не визнала, пояснивши суду, що дійсно вона купила будинок по АДРЕСА_1, в смт. Теплик, і як повідомив приватний нотаріус, і вона проконсультувавшись у юристів, перешкод для його купівлі не має, будинок не є спірним, так як було рішення суду, яким визнано право власності за ОСОБА_1., дане рішення вступило в законну силу. Будинок вона купила майже через півроку після вступу рішення в законну силу. В подальшому вона подарувала даний будинок своєму неповнолітньому внуку ОСОБА_4., який на сьогодні є власником будинку, він також є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку. Крім того, вони внесли значні кошти на переобладнання та облаштування будинку.
Представники третьої особи - секретар сільської ради Франюк Г.Ф. пояснила, що згідно рішення виконавчого комітету в 1991 році земельну ділянку під будівництво було надано ОСОБА_2. , і занесено в земельно - кадастрову документацію ОСОБА_2. , і в той період видано будівельний паспорт. В 2001 році селищна рада видала свідоцтво про право власності на ОСОБА_2. , на підставі того, що їй виділена земельна ділянка, та акту введення в експлуатацію, тому селищна рада зі свого боку не допустила ніяких порушень. Всі документи оформляла ОСОБА_1., вона пояснювала, що мама в зв'язку з віком не може сама приходити в селищне раду. Голова селища Рудницький М. Й. вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради за № 125 від 9 червня 2001 року і свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Теплицькою селищною радою 20 вересня 2002 року на ім'я ОСОБА_2. задоволенню не підлягають.
Представники органу опіки та піклування Дзюменко О.М. та Сторожук P.O. вважають, що неповнолітній ОСОБА_4. на законних підставах набув право власності на будинок, і орган опіки та піклування заперечує проти розірвання договору дарування і позбавлення права власності на житло неповнолітнього.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є сином ОСОБА_1. та ОСОБА_6, відносини між батьками були погані, ініціатором будівництва по вул. Грушевського була мама. Батько участі в будівництві не приймав, він був на будівництві тільки двічі, один із них коли копали криницю. Всі гроші додому приносила в основному мама. І будівництво велося за гроші мами. Будівництво розпочалось в 1998 - 1999 році, для дітей. Про участь бабусі ОСОБА_2. в будівництві йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_8. пояснив суду, що він є сином ОСОБА_1. та ОСОБА_6, підтверджує, що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, в смт. Теплик, розпочалось в 1998 році, через умови, які були між батьками. Працювали там мама, він, батьки мами, інші особи. Він також надавав матеріальну допомогу, а саме коли працював у Польщі в 1998 році, та Англії в 1999 році. Батько і бабуся ОСОБА_2 участі в будівництві ні фізично ні вкладенням грошових коштів не брали. Батька він бачив на будівництві один раз, він приходив після того як викопали криницю.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що коли він працював на будівництві у ОСОБА_2 , а саме допомагав облаштувати криницю, бесідку, та допомагав підігнати двері в гаражі. В якому році це було не пам'ятає, а приблизно за один рік до звільнення з аргоснабу.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він приблизно в 1998 році він на прохання ОСОБА_1. переробляв опалення в будинку, варив огорожу, ворота, бесідку, вивів воду, допомагав батько та мама ОСОБА_1., розраховувалась за роботу ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він є батьком ОСОБА_1., і він допомагав дочці будувати будинок по вул. Грушевського, особисто він робив верх на
будинку, допомагав йому онук ОСОБА_8., також працював як підсобник. Особисто він давав дочці гроші на будівництво, а саме кошти отримані за перебування в Німеччині. Розпочато будівництво в 1998 році. ОСОБА_6 бачив на будівництві один раз.
Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він працює головою с. Орлівка, знає ОСОБА_2. з 1986 року, проживала вона по вул. Гагаріна, у власному будинку, про ведення нею підсобного господарства ним були подані суду довідки, згідно записів в погосподарських книгах.
Свідок ОСОБА_14 пояснив суду що в 1994 році, він допомагав ОСОБА_6 на будівництві будинку, а саме будували стіни добудови, покривали кришу добудови, робили сходи на другий поверх в будинку, коли будували погріб, допомагав як підсобник. В цей час він знаходився на роботі, будували приміщення дитячого садка.
Свідок ОСОБА_15 пояснила суду що працює інженером БТІ, до неї звернулась ОСОБА_1., щоб виготовити технічний паспорт на будинок. 1.04.2000 року вона провела заміри будинку. Так як будівельний паспорт, як і свідоцтво про право власності був на ОСОБА_2, то технічний паспорт також був виготовлений на ім'я ОСОБА_2. в 2002 році. В подальшому згідно рішення суду технічний паспорт було переоформлено на ім'я ОСОБА_1., інвентаризаційну справу по будинку на АДРЕСА_1, вона надала суду і там повністю є документи, що відображають зміну власника.
Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що в 2001 році він будував у ОСОБА_1. добудову до сараю, штукатурили її, робили підмостку. Розраховувалась за все ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що біля будинку по вул. Грушевського, він робив благоустрій території, а саме огорожу, підмостки біля літньої кухні. Також добудовували веранду до літньої кухні, ремонтував погріб, це було протягом 1999 - 2000 років, розраховувалась з ним ОСОБА_1..
Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що вона в будинку ОСОБА_2 штукатурила в прибудові біля будинку, білила, красила, перетирала стелю, це було приблизно в 2000-2001 році, а можливо і в 1998-1999 роках. Розраховувалась з ними ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що він працював разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в райагроснабі і допомагав їм на будівництві будинку, при цьому на будівництві були як ОСОБА_20 так і ОСОБА_21. Особисто він стелив поли на кухні та коридорі, склив вікна, навішував та ремонтував двері, це було приблизно в 2000 році.
Свідок ОСОБА_22 пояснила суду, що працювала разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_6 в райагроснабі з 1987 по 2000 рік. Працювала касиром. Пояснила, що якщо товар брали в рахунок зарплати, то на накладні може і не бути підпису про оплату, проте на накладних повинні бути підписи директора, бухгалтера і касира. На будівництві у ОСОБА_2 вона не була, і їй не відомо коли вони розпочали будівництво.
Свідок ОСОБА_23., покази якого були зачитані в судовому засіданні, пояснив суду, що в період з 1988 по 1992 роки він працював головою смт. Теплик, . В 1991 році селищна рада виділяла земельні ділянки під забудову. До нього зверталась ОСОБА_1. з питанням виділення земельної ділянки, проте по невідомій йому причині земельну ділянку виділили не їй, а чому йому не відомо, так як на час прийняття рішення він хворів.
Свідок ОСОБА_24., покази якої були зачитані в судовому засіданні, пояснила суду, що в 2001 році ОСОБА_1. купила у неї будівельні матеріали, а саме сім дверей, чотири вікна, дошки, стропила, 50-60 листів шиферу.
Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Теплицької селищної ради від 16.10.1991 року ОСОБА_2. виділено земельну ділянку площею 0, 15 га по вул. Щорса( в подальшому вулицю перейменовано на вул. Грушевського) під забудову житлового будинку. В 1992 році, а саме 20 січня рішенням виконкому Теплицької районної ради за № 15 ОСОБА_2. дозволена забудова земельної ділянки , і в цьому ж році вона отримала будівельний паспорт. 14 травня 1997 року, згідно рішення Теплицького районного суду, розірвано шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_6, свідоцтво про розірвання шлюбу отримано ОСОБА_1. 23 вересня 2002 року. 20 вересня 2002 року ОСОБА_2
отримала Свідоцтво про право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1, в смт. Теплик. Рішенням Теплицького районного суду від 27 жовтня 2004 року, яке вступило в законну силу 28 грудня 2004 року визнано за ОСОБА_20 Василівною право власності на житловий будинок та підсобні приміщення розташовані в смт. Теплик по АДРЕСА_1. Даним рішенням також визнано незаконними та скасовано Рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради за № 125 від 09.08.2001 року « Про оформлення документів на право власності на ОСОБА_2 індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1, від 9 серпня 2001 року, та Свідоцтво про право власності на домоволодіння, виданого Теплицькою селищною радою 20 вересня 2002 року на ім'я ОСОБА_2. На підставі даного рішення , 9.02.2005 року житловий будинок по АДРЕСА_1, в смт. Теплик, було зареєстровано на ОСОБА_1. 15 червня 2005 року ОСОБА_1. уклала договір купівлі-продажу даного будинку з ОСОБА_3, даний договір посвідчений приватним нотаріусом Теплицького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_25 15.06.2005 року, даний продаж вчинено за 133000 грн. Договір зареєстровано в реєстрі за № 1012. 23 червня 2005 року була проведена державна реєстрація даного договору КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації». Після придбання будинку новим власником було проведено благоустрій будинку. 18 листопада 2005 року ОСОБА_3 подарувала житловий будинок по АДРЕСА_1, в смт. Теплик, своєму неповнолітньому внуку ОСОБА_26, даний договір посвідчено приватним нотаріусом Теплицького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_25. 18.11.2005 року, зареєстровано в реєстрі за № 2183. На підставі даного договору КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» була проведена державна реєстрація 21.12.2005 року. 22 лютого 2006 року ухвалою Верховного суду України було задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2. і скасовано рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 27.10.2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28.12.2004 року. Спірні правовідносини регулюються:
- Законом України «Про власність» від 7 лютого 1991 року, а саме: ст. 12 якого
передбачає підстави виникнення права власності, Стаття 14 - право приватної власності
громадян на землю; ст. 48 - яка передбачає загальні положення захисту права власності;
ст. 50 - власник має право вимагати повернення( віндикації) свого майна з чужого
незаконного володіння; ст. 55 - випадки позбавлення права власності.
- Цивільним Кодексом України, зокрема: статтями 328 - право власності
набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; ст. 331 ч.2 ЦК
України - набуття права власності на новостворене нерухоме майно; ст. 375 ЦК України,
ч.1 - власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, ч.2 - власник
земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше майно;
ст. 386 ч.3 ЦК України - власник, права якого порушені, має право на відшкодування
завданої йому майнової та моральної шкоди; ст. 387 ЦК України - власник має право
витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави
заволоділа ним; ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за
згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, їх представників, третіх осіб, свідків, оглянувши матеріали інвентаризаційної справи, враховуючи, що у відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, враховуючи, що ОСОБА_1. звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на жилий будинок та підсобні приміщення, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради за № 125, від 9 серпня 2001 року, та свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Теплицькою селищною радою 20 вересня 2002 року на ім'я ОСОБА_2, не надала суду доказів про те, що між ними було встановлено угоду про створення спільної власності, і тому суд не може прийняти
до уваги надані нею суду докази про затрати понесені нею на будівництво будинку, так як вона брала участь у будівництві будинку не на підставі угоди, і враховуючи, що земельна ділянка під забудову надавалась ОСОБА_2. , якій видано будівельний паспорт, і після завершення будівництва Свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. задоволенню не підлягають. Про це говориться також в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7, від 4 жовтня 1991 року, з послідуючими змінами, ст. 4 - відповідно до ст. 12 Закону України «Про власність» у власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини. Оскільки згідно зі. ст. 16 ЗК України і ст. 14 Закону України «Про власність» земельна ділянки під будівництво жилого будинку надається громадянину у довічне успадковане володіння, участь інших осіб у будівництві не створює для них права власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Інші особи, які брали участь у будівництві жилого будинку не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.
Разом з тим, суд критично оцінює покази позивача ОСОБА_1., свідків ОСОБА_9, та ОСОБА_8., ОСОБА_27. в частині початку будівництва житлового будинку в 1998 році, по АДРЕСА_1, так як «це не відповідає дійсності, і всі допитані в судовому засіданні свідки, які приймали учать у будівництві в 1998 - 2001 роках, виконували роботи по благоустрою будинку та підсобних будівель. Крім того, судом при розгляді справи про поділ майна подружжя ОСОБА_1. та ОСОБА_6, опис якого було проведено депутатом та працівниками селищної ради 17.03.1997 року, ( а.с. 61-65, т.2), на що вказав представник ОСОБА_2. - ОСОБА_6 - житловий будинок по АДРЕСА_1, вже був побудований, що знайшло своє підтвердження при розгляді цивільної справи № 2-5/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, і рішенням суду по даній справі позовні вимоги ОСОБА_6 в частині визнання спільною власністю подружжя будинковолодіння по АДРЕСА_1 не були задоволені, в зв'язку з тим, що рішенням Теплицького районного суду від 27.10.2004 року, яке вступило в законну силу, було визнано за ОСОБА_1. право власності.
Так як ОСОБА_1., станом на червень 2005 року, була належним власником будинку, і відповідно до вимог Закону України «Про власність» розпорядилась своєю власністю, а саме житловим будинком по АДРЕСА_1 в смт. Теплик, продавши його ОСОБА_3, яка в дальнійшому подарувала даний будинок своєму внуку ОСОБА_4. В даному випадку ОСОБА_3. і ОСОБА_4. набули право власності на будинок по АДРЕСА_1, в смт. Теплик, на підставах не заборонених законом, а саме шляхом укладання договорів купівлі-продажу та дарування, які в дальнійшому пройшли державну реєстрацію. Так як ОСОБА_3. та ОСОБА_4. є добросовісними набувачами, і на час укладення угоди ОСОБА_1., на підставі рішення суду була належним власником, суд не вбачає підстав для розірвання договорів купівлі - продажу та дарування, так як відповідно до вимог ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Так як представник власника будинку ОСОБА_3. заперечує проти розірвання договору, враховуючи, що нею вкладено значні кошти на благоустрій будинку, а саме повністю замінено всі вікна і двері на сучасні метало пластикові, проведено інші роботи, і законодавство не передбачає підстав для витребування майна за таких обставин у добросовісного набувача, тому суд не вбачає підстав для визнання даних договорів розірваними. І з метою забезпечення прав сторін по справі, суд вважає, з метою забезпечення
прав ОСОБА_2. , на належне їй майно, стягнути з ОСОБА_1. на її користь все отримане по договору купівлі-продажу від 15.06.2005 року, а саме 133000 грн., так як відповідно до вимог ст. 386 ч.3 ЦК України - власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
За таких умов судові витрати понесені сторонами - сторони несуть самостійно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, 14, 48, 50, 55 Закону України «Про власність», ст. ст. 328, 331 ч.2, 375, 386 ч.3, 387, 651 ЦК України, ст. ст. З, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Теплицька селищна рада про визнання права власності на жилий будинок та підсобні приміщення, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради за № 125, від 9 серпня 2001 року, та свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Теплицькою селищною радою 20 вересня 2002 року на ім'я ОСОБА_2 - відмовити.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про припинення права власності на майно, яке не може їм належати, та про визнання розірваними договорів купівлі - продажу та дарування -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 133 000(сто тридцять три тисячі) грн. на відшкодування завданої Їй майнової шкоди.
Заяву про апеляційне оскарження" рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.