Справа №  2-190/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року                                           Гуляйпільський  райсуд   Запорізької  області  

в  складі  головуючого-судді:      Чемолосової  С.П.

при  секретарі:                                Панчук О.М.

Розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні в м. Гуляйполе справу за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2, третя особа: Гуляйпільська державна нотаріальна контора про продовження строку для прийняття  спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про продовження строку для прийняття спадщини, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько  ОСОБА_3, у віці 75 років, який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1.

          Після його смерті відкрилася спадщина за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

          Спадкоємцями першої черги на спадкове майно за законом стали він та його мати - ОСОБА_4.Далі в позові позивач вказав, що відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року у встановлений шестимісячний строк, він не звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а його мати, ОСОБА_2, вчасно подала заяву на прийняття спадщини і вступила в права наслідування.

          Позивач зазначив, що пропустив строк  для звернення про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що про день смерті свого батька він дізнався тільки після його поховання, так як мати його не повідомила і це стало для нього великим потрясінням, а також тому, що довгий час він  хворів, про що свідчать записи в його амбулаторній картці та дані виписки із акта огляду МСЕК. На наданий час він являється пенсіонером та інвалідом третьої групи, залишився без житла, так як його мати відмовляється зареєструвати його в даній квартирі та вселити його, а виявляє бажання подарувати квартиру АДРЕСА_1 своїй племінниці.

               Тому позивач прохав визнати причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними та продовжити йому строк для прийняття спадщини, квартири  у АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

          В судовому засіданні позивач та його представник за дорученням ОСОБА_5 уточнили свої позовні вимоги, прохали суд  продовжити строк на  прийняття спадщини на ? частину квартири. Суду пояснили наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок смерті спадкодавця - ОСОБА_3, відкрилася спадщина за законом, яка, як вказав позивач та його представник, мала належати  йому  та його матері, ОСОБА_4. У встановленому законом порядку непрацездатна за віком дружина спадкодавця, його мати, ОСОБА_4, прийняла спадщину -  1/2 частину квартири.

          Він, як спадкоємець за законом пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори і після цього звертався до своєї матері, ОСОБА_4, щоб вона дала згоду на прийняття ним спадщини у нотаріальну контору, на що він отримав відмову.Позивач пояснив, що його мати знаючи, що з 1996 року він  хворіє і пропустив строк прийняття спадщини, так як погіршився його стан здоров'я, навмисно не дала згоду на прийняття ним спадщини у нотаріальну контору.Далі позивач пояснив, що на протязі всіх цих років йому періодично потрібно було проходити обстеження і лікування, це вимагало великих грошових затрат, а в нього на утриманні була дружина та двоє неповнолітніх дітей, тому звернутися за юридичною допомогою не було можливості.

З 1996 року у нього було виявлене захворювання - посттравматичний леврит лівого м/бедрового нерва і він отримав третю групу інвалідності.

          У 1999 році він отримав травму бедра, що спричинило загострення хвороби. В цьому ж році він звернувся до лікаря невропатолога Гуляйпільської ЦРЛ. З 1999 року по 2005 рік проходив періодичне обстеження та лікування.З березні 2005 року він - інвалід третьої групи, та має  діагноз вертеброгенна брахіалгія.

          З 2006 року шлюбні відносини з дружиною ОСОБА_6 було припинено і у 2008 році шлюб було розірвано. В 2006 році при розподілі майна він залишив дружині будинок і з того часу винаймає житло у смт. Залізничному Гуляйпільського району Запорізької області. З 2007 року по 2011 рік він сплачував аліменти на утримання доньки, яку він удочерив у 1993 році.

          Позивач суду пояснив, що на теперішній час він являється непрацездатною особою за віком та інвалідністю, потребує на сьогоднішній день піклування, допомоги, догляду,у нього виникла необхідність у достатньому життєвому рівні для себе, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Тому прохає продовжити йому строк для прийняття спадщини на 1/4 частину квартири у АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

          В судовому засіданні відповідачка, її представник ОСОБА_7  позовні вимоги позивача не визнали в повному обсязі , прохали суд в задоволенні позову позивачу відмовити, суду пояснили, що із позовними вимогами, викладеними у позові не згодні повністю з наступних підстав:

          ІНФОРМАЦІЯ_2 року, помер  чоловік відповідачки ОСОБА_3 Після смерті чоловіка залишилась спадщина у вигляді 1\2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Про смерть чоловіка та батька позивача відповідачка  повідомила позивачева, проте він відмовився навіть прийти на поховання.

          Далі відповідачка суду пояснила, що позивачем пропущений встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, проте він просить поновити строк та визнати причини пропуску поважними. На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що він наче б то не своєчасно взнав про смерть батька, а також тривалий час хворів, проте означене нічим не підтверджується, тому що у копіях медичних документів відсутні відомості про те, що позивач перебував у хворобливому стані 12 років. Далі відповідачка та її представник наголосили на тому, що  згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Відповідачка та її представник вказали, що навіть не беручи до уваги роки після смерті спадкодавця до 2004 року, коли набрав чинності ЦК України, строк позовної давності минув. Крім того суду пояснили, що враховуючи те, що позовна давність звернення із позовом про продовження строку прийняття спадщини, сплила, а також те, що позивач не надав до суду підтверджуючі документи які б свідчили про поважну причину пропуску строку (12 років) на подачу заяви про прийняття спадщини, є підстави для відмови у позовних вимогах та прохали суд застосувати позовну давність до позовної заяви ОСОБА_1 до територіальної громади м. Гуляйполе та ОСОБА_4, третя особа Гуляйпільська державна нотаріальна контора, про продовження строку прийняття спадщини та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

          Представник Гуляйпільської державної нотаріальної контори в судове засідання не  з`явився. Подав суду заяву , в якій прохав суд справу розглядати в його відсутність.

          Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, приходить до слідуючого: в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в віці 75 років. Сином померлого являється позивач по справі, ОСОБА_1, який звернувся  до  суду  з позовом до відповідачки, ОСОБА_2, своєї матері, про продовження строку для прийняття спадщини, де зазначив, що  ОСОБА_3,який помер у віці 75 років,  був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1.

          Після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відкрилася спадщина за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

          Спадкоємцями першої черги на спадкове майно за законом стали він та його мати - ОСОБА_2. Позивач вказав, що відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року  встановлений шестимісячний строк, він не звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а його мати, ОСОБА_2, вчасно подала заяву на прийняття спадщини і вступила в права наслідування.

 Позивач ОСОБА_1 зазначив, що він пропустив строк  для звернення в нотаріальну контору про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що про день смерті свого батька він дізнався тільки після його поховання, так як мати його не повідомила і це стало для нього великим потрясінням, а також тому, що довгий час він  хворів, про що, на думку позивача, свідчать записи в його амбулаторній картці та дані виписки із акта огляду МСЕК. Позивач зазначив, що він являється пенсіонером та інвалідом третьої групи, залишився без житла, так як його мати відмовляється зареєструвати його в даній квартирі та вселити його, а виявляє бажання подарувати квартиру АДРЕСА_1 своїй племінниці.

               Тому позивач прохав визнати причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними та продовжити йому строк для прийняття спадщини, на ? частину квартири  у АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно пояснень допитаних свідків  ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_6, позивач про смерть батька дізнався в день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але на похорони батька не виявив бажання з`явитися. Крім того, Гуляйпільскою  державною нотаріальною конторою позивача було 15.03.2000 р. за вих. № 162, згідно  письмової відповіді  нот. контори на запит суду від 02.04.2011 р., повідомлено про відкриття спадщини, але позивач  з заявою на прийняття спадщини не звертався.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він не міг звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в зв`язку з тим, що він постійно хворів, так як це спростовується оглянутою в судовому засіданні амбулаторною карткою позивача, із якої слідує, що він, хоча і звертався до лікарів про надання медичної допомоги, але не був в тяжкому стані, так як в записах в вищевказаній картці є записи лікарів –10.01.2001 р.,23.10.2001 р.,22.11.2002 р.,01.03.2005 р.,07.08.2008 р. про те, що позивач здоровий та перешкод до виконання роботи у нього немає. Також те, що  позивач  знав про смерть свого батька, та те, що позивач не знаходився весь час на лікарняному та продовжував працювати на підприємстві пояснила свідок ОСОБА_6

          Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що позивачем пропущений встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, поважних причин для  поновлення  строку позивачеві судом не установлено, так як те, що ОСОБА_1  наче б то не своєчасно взнав про смерть батька, а також тривалий час хворів,спростовується добутими в судовому засіданні доказами, тому що у копіях медичних документів відсутні відомості про те, що позивач перебував у хворобливому стані 12 років.

          Згідно ст. 257 ЦК України –загальна позовна давність встановлюється  тривалістю у три роки.

          Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі. Зробленою до винесення ним рішення .

          Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

          Таким чином позовна давність сплила, відповідачка заявила клопотання про застосування строку позовної давності, поважних причин пропущення позовної давності  не існує.

          На підставі всього вищевикладеного суд вважає за необхідне в задоволенні заявлених позовних  вимог  позивачу відмовити.

          Керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 212-215  ЦПК України, ст.ст. 257, 267 ЦК України, суд -

                                                                 В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2, третя особа: Гуляйпільська державна нотаріальна контора про продовження строку для прийняття  спадщини відмовити.

          З  повним  рішенням сторони  можуть  ознайомитись 08.08.2011 року.

          Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може  бути  подана  до  Апеляційного суду  Запорізької  області протягом 10  днів з дня його проголошення.

Суддя: