Справа № 2-240/11 року                                                                                 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2011  року                                                                           смт.Красногвардійське

Красногвардійський районний суд  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді –Павлюкової О.В.,

при секретарі  -  Рашитовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПБП «Український нафтопродукт»про стягнення заробітку за час затримки розрахунку, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що  16.02.2010 року вона звільнена  з посади оператора АЗС  Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт»за власним бажанням, відповідно до наказу № 8к від 16.02.2010 року.  При звільненні з нею не було проведено розрахунок. Розрахунок з нею був здійснений лише 21.05.2010 року, їй була виплачена заробітна плата в розмірі 2098 грн. 32 коп. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.02.2010 року по 21.05.2010 року складає 1974 грн. 76 коп., із розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 638 грн. на місяць, з розрахунку 21 робочий день. Також в зв’язку із порушенням відповідачем  законодавства про працю –невиплата розрахунку при звільненні, просить стягнути на її користь вихідну допомогу в розмірі 1914 грн. Крім того, діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка виразилася у хвилюваннях, приниженнях, необхідності неодноразово звертатися за належною їй заробітною платою, що викликало душевні страждання, образу, у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 3000 грн. Також просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги підтримали та пояснили відповідно до вищенаведеного. В судове засідання призначене на 11.08.2011 року не з’явилися, представником надано заяву про розгляд справи у відсутність.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 було звільнено 16.02.2010 року і з нею був проведений повний розрахунок у встановлений законом строк.  Відомість, на яку посилається позивачка у підтвердження факту отримання розрахунку 21.05.2010 року не можу бути прийнята, бо дата 21.05.2010 року лише посвідчую дату видачі копії платіжної відомості, а не дату видачі розрахунку.

В судове засідання призначене  на 11.08.2011 року представник відповідача не з’явився, відповідно до повідомлення поштового відділення телеграма про виклик не доставлена, в зв’язку із тим, що квартира закрита, до пошти за отриманням не з’явилися. За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою вказаною ним у запереченнях на позов і позовній заяві, проте до поштового відділення за отриманням повідомлення не з’явився, в зв’язку із чим, відповідно до ст. 76 ЦПК України розгляд справи може бути закінчений  у відсутність представника відповідача.

Заслухавши позивачку та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 відповідно до наказу № 32-к п.3 від 16.10.2006 року прийнята  на посаду оператора АЗС Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт».

Наказом від 16.02.2010 року № 8-к її звільнено з посади за власним бажанням відповідно до ст.. 38 КЗпП України.

Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою позивачки, в якій мається записи про її прийняття та звільнення з посади оператора АЗС Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт».

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення.  

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при  відсутності  спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку.

Частиною 3 статті 10 та статтею  60 ЦПК України передбачено, що  кожна сторона зобов’язана  довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи  в межах заявлених  вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно листа територіальної державної інспекції праці в АР Крим на імя ОСОБА_1 від 09.04.2010 року № 02/939 за її заявою було проведено перевірку дотримання Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт»вимог трудового законодавства та виявлено порушення у цій галузі. Так,  за період з 16.10.2006 року по 16.02.2010 року щорічні відпустки ОСОБА_1 не надавалися, розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 не проведений, сума в розмірі 2908, 32 не виплачена. Винесено припис про усунення порушень.

Вказані обставини також підтверджуються актом перевірки № 01-05-15/370 від 31.03.2010 року територіальної державної інспекції праці в АР Крим.

Згідно платіжної відомості за лютий 2010 року, посвідченої директором Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт»розрахунок із ОСОБА_1 здійснено, заробітна плата та компенсація за невикористані відпустки в сумі 2098,32 грн. їй виплачено.

Проте, як вбачається   з листа територіальної державної інспекції праці в АР Крим від 28.05.2010 року № 02/1440 на ім’я ОСОБА_1, припис не виконано, кінцевий розрахунок в сумі 2098, 32 грн. із ОСОБА_1 проведений 21.05.2010 року, що підтверджується платіжною відомістю № 6.

Крім цього, факт проведення розрахунку із ОСОБА_1 21.05.2010 року підтверджується заявою директора ПМП «Український нафтопродукт»ОСОБА_2 від 26.05.2010 року на ім’я начальника територіальної державної інспекції праці Шафарової Е.Е., відповідно до якої  кінцевий розрахунок із ОСОБА_1 в сумі 2098,32 грн. проведений 21.05.2010 року, відповідно до платіжної відомості № 6.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який проводив перевірку ПМП «Український нафтопродукт»за зверненням ОСОБА_1 показав, що під час проведення перевірки директором підприємства ОСОБА_2 на підтвердження факту того, що розрахунок із ОСОБА_1 проведений 21.05.2010 року було надано окрім платіжної відомості, ще і розписку ОСОБА_1 про те, що 21.05.2010 року вона отримала повний розрахунок в сумі 2908,32 грн. і претензій до підприємства не має. (а.с.92).

Відповідно до постанови територіальної державної інспекції праці в АР Крим від 03.06.2010 року директора ПМП «Український нафтопродукт»ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП, в тому числі за невиконання припису інспекції від 31.03.2010 року  про здійснення кінцевого розрахунку із ОСОБА_1, який, як зазначено у постанові, був здійснений 21.05.2011 року.

В зв’язку з викладеним, з відповідача підлягає стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні  за період з 17.02.2010 року по 21.05.2010 року в сумі 1974 грн. 76 коп. Враховуючи те, що відповідачем на запит суду не надано відомості щодо розміру середнього заробітку ОСОБА_1, суд при визначенні розміру середнього заробітку виходить з розрахунку заробітної плати, наданого позивачем ( 30,38 грн. середньоденна заробітна плата –21 робочий день).

Суд вважає, що вимоги про стягнення моральної шкоди відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням  характеру та обсягу моральних страждань позивача, що виразилися в докладанні зусиль щодо поновлення свого порушеного права, душевних хвилювань позивача, порушенню звичайних життєвих зв’язків,  достатнім відшкодуванням  є сума в розмірі 1000 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення вихідної допомоги, відповідно до ст.. 44 КЗпП України, в зв’язку із порушенням Приватним багатопрофільним підприємством «Український нафтопродукт» законодавства про працю, в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 1914 грн. (з розрахунку 638 грн. середня заробітна плата позивачки), бо зазначена допомога виплачується при припиненні трудового договору з підстав, передбачених  п.6 ст. 36 та п.п. 1,2 та 6 ст. 40 КЗпП України та при звільненні внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору. Проте, як вбачається із заяви позивачки вона звільнилася з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, без зазначення в заяві того, що причиною звільнення було порушення власником законодавства про працю.

Також, відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на корить позивачки витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. в межах заявленої суми, які підтверджені належними доказами. При визначенні розміру правової допомоги, суд виходить з того, що 40% мінімальної заробітної плати складають 384 грн., представник приймала участь у судових засіданнях протягом 5 годин 34 хв.

Також з відповідача, відповідно до ст. 81 ЦПК України  підлягають стягненню судові витрати на користь держави в сумі 171 грн. (51 грн. судовий збір та 120 грн. витрати на ІТЗ розгляду справи).

На підставі  ст.ст. 44, 116, 117 , 237-1 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст.ст. 10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт»на користь ОСОБА_1   середній заробіток за час затримки  розрахунку при звільненні в сумі 1974 грн. 76 коп., 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу, а всього 3474 (Три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 76 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт»судовий збір на користь держави у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його винесення. Особи які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: