Справа №  2-1064/11  р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

  04.08.2011  року                                                                смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Павлюкової О.В.,

        при секретарі Рашітовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання  права власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що її батьки -  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали  у будинку АДРЕСА_1 з 1961 року, згідно відомостям по господарчої книги. Після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, батько виписався з житлового будинку та переїхав на постійне місце проживання  до родини на Україну. Сестра ОСОБА_5 була зареєстрована у будинку  до 1973 року, брат- ОСОБА_3 зареєстрований у вказаному домоволодінні, однак  ні які витрати  на утримання житлового будинку не несе, комунальні не сплачує, в будинку не проживає.  Вказане домоволодіння на балансі Петрівської сільської ради  та СТОВ «Дружба народів»не знаходится, право власності на нього у Джанкойському БРТІ не зареєстроване.  За домовою книгою та погосподарчою книги головою колгоспного двору рахується її батько ОСОБА_2, однак за рішенням Петрівської сільської ради зімельна ділянка під житловим будинком була надана її матері ОСОБА_4 під обслуговування житлового будинку. При зверненні у 2011 році до нотаріуса з вимогою про видачу свідоцтва на спадщину, після смерті матері їй було відмовлено в усній формі, мотивуючи, що в неї відсутні правовстонавлюючи документи не будинок.  Петрівською сільською радою  їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності та рекомендовано звернутися до суду. В зв’язку з тим,  що вона зареєстрована та проживає у вказаному домоволодінні з 1993 року, проживає у ньому, несе усі витрати пов’язані з утриманням житлового будинку, сплачує комунальні послуги, земельній податок. В зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, вимушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності  за на житловий будинок.  

          У судове засідання представник позивача ОСОБА_6  не з’явилася, але надала заяву щодо слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

          Представник Петровської сільської ради у судове засідання не з’явився, але надіслав відгук, в якому просив справу слухати за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечував.

          Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, причини відсутності суду не повідомили.

          За таких обставин, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

          Згідно з ч.2 ст. 197 ЦПК України  за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 147, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Петрівською сільською радою, яка є  матір’ю ОСОБА_1, що підтверджується дослідженими судом доказами.

          ОСОБА_4 на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_2, донькою ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3

          З копії паспорта позивача вбачаться, що ОСОБА_1 зареєстрована  АДРЕСА_1 з 15.02.1993 року.

          Згідно домової книги на домоволодіння АДРЕСА_1, головою родини з 1961 року є ОСОБА_2, який зареєстрований у вказаному домоволодінні з 1979 року та знявся з реєстрації у 2006 році, ОСОБА_1 зареєстровано з 1993 року, померлу ОСОБА_4 було зареєстровано з 1985 року, ОСОБА_3 зареєстровано з 2003 року.

          Згідно виписки виконавчого комітету Петрівської сільської ради від 07.07.2011 року №634/03-10, у період з 1971 року по 1991 року домоволодіння АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору, головою домоволодіння є ОСОБА_2, 1937року народження, як робітник колгоспу "Дружба народів".

          Згідно досліджених судом погосподарських книг та домової книги на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у період з 1986 по 1990 роки членами колгоспного двору були ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3

          Позивачка у зазначений період членом колгспного двору не була, зареєстрована у будинку лише з 1993 року.

          Відповідно  до  п. 6 ч. 2  Постанови  Пленуму   Верховного  Суду  України  від 22 грудня  1995 року № 20 з змінами та доповненнями  - право власності  на майно, яке  належало колгоспному двору і збереглося після  припинення його існування, мають члени двору, котрі  до 15 квітня 1991 року не втратили  право на частку в його майні.   

          Таким чином, суд дійшов  висновку, що станом на 15 квітня 1991 року  будинок АДРЕСА_1 відносився до колгоспного двору і на нього розповсюджувалось законодавство, що діяло на той час, а саме: ст.ст. 123-126 ЦК України 1963 року, які виключені Законом України від 16 грудня 1993 року № 3718-ХІІ.

             Згідно зі ст. 563 ЦК України (в редакції 1963 року) в разі  смерті  члена  колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після  смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається,  до  майна  двору  застосовуються  правила   цього розділу.

          Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 у 2006 році, яка була членом колгспного двору, залишився інший член колгоспного двору - ОСОБА_2, який до теперішнього часу має право на майно колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1.

          У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Позивачка станом на 15.04.1991 року не була членом колгоспного двору, спадщина на майно зазначеного колгоспного двору не відкривалася, бо залишився інший член колгоспного двору. Той факт, що позивачка проживає у зазначеному будинку, несе витрати щодо його утримання  не може бути підставою для визнання за нею права власності на майно колгоспного двору членом якого вона не була.

          На підставі ст.ст. ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 197, 209, 212, 214 –215, 224-227 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання  права власності на житловий будинок - відмовити.

       Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення до колегії суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим. Якщо позивач не був присутній у судовому засіданні під час проголошення рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом  десяти днів з дня отримання його копії до Красногвардійського районного суду АР Крим.

Суддя