Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22 ц-758\2007р.                                                  Головуючий  в 1 інстанції

Лядова Т.Р.

Категорія  39   Доповідач в апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 червня 2007 року  колегія судової палати з цивільних справ

апеляційного суду міста Севастополя  в складі:

головуючого                            - Володіної Л.В.

суддів                                     - Птіціної В.Ї., Соловйова Є.О.

при секретарі       - Федоніні Є.О.

за участю                              - позивача ОСОБА_1

- представника відповідача - Новикова О.С. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 13 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 45702 Міністерства оборони Російської Федерації про зміну формулювання причини звільнення,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до в/ч 45702 і просив зобов'язати відповідача змінити формулювання причини його звільнення із ст.40 п.4 КЗпП України на ст.38 ч.3 КЗпП України та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вимоги мотивовані тим, що з 21.10.2002 року він працював на посаді суднового електрика 1-го класу морського буксира "МБ-174". Відповідач систематично порушував вимоги трудового законодавства, що виразилося в неправильному обліку робочого часу, затримці виплати заробітної платні. 31 серпня 2006 року позивач рекомендованим листом з повідомленням спрямував на адресу відповідача заяву про звільнення з 06.09.2006 року по ч.4 ст.38 КЗпП України, проте відповідачем 18.09.2006 року був виданий наказ №1065 про звільнення позивача за прогул. Позивач вважає дане формулювання звільнення незаконним, оскільки він з вказаного в заяві про звільнення дня, тобто з 06.09.2006 року не виходив на роботу.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 13 березня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог та стягнути з відповідача судові витрати з тих підстав, що судом при розгляді справи порушені норми матеріального права.

Заслухавши пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача, який згоден з рішенням суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що порушень трудового законодавства відповідачем при звільненні позивача не допущено.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 31.08.2006 року ОСОБА_1 спрямував на адресу відповідача, з яким полягав у трудових відносинах, рекомендованим листом з повідомленням заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 ч.3 КЗпП України у зв'язку з недотриманням працедавцем вимог ч.1 ст.59 і ст.115 КЗпП України з 06.09.2006 року fa.с 26).

Відповідно до п.2.2 6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях днем звільнення вважається останній день роботи.

Показаннями сторін та матеріалами справи підтверджується, що з 06.09.2006 року позивач без поважних причин не вийшов на роботу, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку, що працедавець правомірно звільнив ОСОБА_1 по п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин з 06.09.2006р.( а.с.22).

З доводами апеляційної скарги про те, що згоди на звільнення позивача профспілковий комітет не давав, а тому він не може бути звільнений з ініціативи власника, судова колегія не погоджується.

Відповідно до вимог ч.3 ст.252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являвся заступником голови судового профспілкового комітету "МБ-174".

18.09.2006 року профспілковий комітет № 101 в/ч 45702 дав згоду на звільнення ОСОБА_1 по ч.4 ст.40 КЗпП України і наказом командира військової частини 45702 від 18.09.2006 року позивач був звільнений з посади на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин при наявності попередньої згоди вищого профспілкового комітету (а.с.16,22).

Судом був зроблений запит про згоду судового профспілкового комітету "МБ-174" на звільнення ОСОБА_1, зазначене питання вирішено не було (а.с.67).

З врахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про зміну формулювання причин звільнення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для .скасування чи зміни рішення немає.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 13 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.