2-394/11

     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області     у складі:

        головуючого судді                                 Ковальчук Т.А.

        при секретарі                                          Хорольській І.П.,

        за участю:

        позивача                                                  ОСОБА_1,

        представника відповідача                     Ярового П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, суд -

ВСТАНОВИВ:

 У квітня 2011 року, позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Магдалинівської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона працює на посаді лікаря терапевта Магдалинівської центральної районної лікарні з 02 квітня 2007 року. Наказом виконуючого обов’язки головного лікаря Магдалинівської центральної районної лікарні Губіна О.В. № 17/2 від 17.03.2011 року, на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани з формулюванням «за суттєві недоліки у виконанні функціональних обов’язків та дотримання кваліфікаційних вимог (неналежне ведення медичної документації, невиконання розпоряджень завідуючої відділенням, ігнорування рішення консиліуму лікарів при веденні тяжкохворої)». Підставою для цього стали доповідні записки та історія хвороби № 4268. Як зазначає позивач, згідно історії хвороби № 4268 до Магдалинівської ЦРЛ була доставлена жителька АДРЕСА_1 ОСОБА_5 з діагнозом ішемічна хвороба серця. Через тиждень у неї було виявлено цироз печінки, кровотеча із варикозно-розширених вен стравоходу. По типу хвороби ця хвора відносилась до хірургічного профілю, про що позивач повідомила завідуючу відділенням ОСОБА_6, проте остання усно наказала ОСОБА_1 продовжувати лікування хворої. При застосуванні до ОСОБА_5 терапевтичних заходів, кровотеча не зупинялась. Завдяки неодноразовим зверненням позивача до головного лікаря лікарні та заступника по медичній частині, хвора була переведена до хірургічного відділення. У подальшому, жодних зауважень з приводу ситуації, яка склалась, з боку керівництва лікарні та з боку завідуючої до позивача не було пред’явлено.

Також позивач зазначила, що невиконання розпорядження завідуючої відділенням полягало у її незгоді продовжувати особисто лікування тяжкохворої, оскільки дане захворювання відноситься до хірургічного профілю. Консіліум лікарів з приводу даної хворої не проводився взагалі, про що свідчить відсутність протоколу засідання у матеріалах історії хвороби ОСОБА_5 Крім того, на думку позивачки, лікар хірург не мав повноважень на дання рецензії стосовно проведеного лікування лікарем терапевтом, оскільки даний випадок повинен розглядатись на паталого-анатомічній конференції за участю всіх лікарів.

Позивач посилається на те, що в порушення ст. 149 КЗпП України, керівництво лікарні при розгляді питання про застосування дисциплінарного стягнення не зажадало від неї письмових пояснень з приводу допущених недоліків у роботі. Про наявність самого наказу позивач дізналась 23 березня 2011 року від начальника відділу кадрів після виходу на роботу з лікарняного. Крім того, накладення адміністративного стягнення відбулось більше ніж через місяць з дня його виявлення, а тому вважає, що застосування до неї дисциплінарного стягнення є надуманим, безпідставним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду із вищеназваним позовом.

У судовому засіданні позивач, свої позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати Наказ № 17/2 від 17.03.2011 року «Про недоліки в організації надання медичної допомоги у терапевтичному відділенні Магдалинівської ЦРЛ»щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Додатково позивач пояснила, що дійсно тяжкохвора ОСОБА_5 знаходилась на лікуванні в терапевтичному відділенні Магндалоинівської центральної районної лікарні, хоча з її хвороба відноситься до хірургічного профілю. Проте позивач неодноразово звертала увагу завідуючої відділенням ОСОБА_6 на необхідність переведення хворої до хірургічного відділення лікарні. Саме завдяки неодноразовим зверненням позивача до головного лікаря та заступника головного лікаря по медичній частині хвору було переведено до хірургічного відділення. Позивачка також пояснила, що конфлікт між нею та ОСОБА_6 з приводу лікування нею непрофільних хворих виник з моменту призначення ОСОБА_6 завідуючою терапевтичним відділенням лікарні і продовжується до цього часу. ОСОБА_1 звернулась до прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області з приводу тиску на неї з боку завідуючої терапевтичним відділенням лікарні ОСОБА_6 Позивач вважає накладення на неї дисциплінарного стягнення безпідставним, та проведеним з порушенням норм трудового законодавства, оскільки стягнення було накладене пізніше одного місяця з дня виявлення порушення, при розгляді питання про застосування до неї дисциплінарного стягнення керівництво лікарні не зажадало від неї письмових пояснень та стягнення було накладене  під час її перебування на лікарняному.

Представники відповідача Магдалинівської центральної районної лікарні Яровий П.П. у судовому засіданні, позовні вимоги не визнав у повному обсязі  у задоволенні позову просив суд відмовити та пояснив, що позивачем були допущені недоліки в роботі, про що свідчать доповідні записки завідуючої терапевтичним відділенням лікарні. Позивачеві робились неодноразові зауваження, проте лікар ОСОБА_1 на них не реагувала. Винесену догану вважає доцільною, з огляду на результати роботи, однак зазначив, що вказане дисциплінарне стягнення було винесене з порушенням вимог законодавства. Підставами винесення догани в наказі № 17/2                    від 17 березня 2011 року зазначені доповідні записки та історія хвороби № 4268 ОСОБА_5, однак для винесення догани ОСОБА_1 мали місце інші факти, які обговорювались на консиліумі лікарів. Крім того, при винесенні догани відповідачем не було з’ясовано факт перебування позивача на лікарняному, чим було допущено порушення норм трудового законодавства.

У своїй діяльності крім Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров'я лікар терапевт ОСОБА_1 повинна керуватися локальними актами законодавства, які не суперечать діючому законодавству України, а саме в даному випадку: Посадовою інструкцією затвердженою Головним лікарем Магдалинівської ЦРЛ від 22.05.2007 року, з текстом якою лікар терапевт ОСОБА_1 була ознайомлений  у встановленому законом порядку, Положенням про терапевтичне відділення Магдалинівської ЦРЛ, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і методичними вказівками Міністерства охорони здоров’я України.

Як зазначив представник відповідача, лікарем ОСОБА_1 при обстеженні та лікуванні пацієнтки ОСОБА_5 були порушенні вимоги які ставляться до лікувально-діагностичного процесу, зокрема коротко та неповно описаний анамнез хворої, враховуючи тяжкість первинно поставленого діагнозу, не внесено відповідні записи до обліково-статистичної документації, ведення медичної документації здійснювалось  недбало. Патронаж хворої здійснювався лікарем терапевтом несвоєчасно.

Щодо доводів позивача ОСОБА_1 відносно порушення відповідачем трудового законодавства при винесенні їй догани,  Яровий П.П. не заперечував, що при винесенні догани ними не було з’ясовано факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному, чим допущено недотримання вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 139 КЗПП України, працівники зобов'язанні чесно і сумлінно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 147 КЗПП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано захід стягнення у вигляді догани.

Положення ч. 1 ст. 147-1 КЗПП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Згідно ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У відповідності до вимог ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню  роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 перебуває з відповідачем у трудових відносинах з 02 квітня 2007 року, на посаді лікаря терапевта терапевтичного відділення Магдалинівської центральної районної лікарні.

Судом встановлено, що  згідно Наказу № 17/2  від 17.03.2011 року про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря терапевта терапевтичного відділення Магдалинівської ЦРЛ, зафіксовані суттєві недоліки у виконанні функціональних обов’язків та дотримання кваліфікаційних вимог з боку лікаря –терапевта Магдалинівської ЦРЛ ОСОБА_1, а саме: неналежне ведення медичної документації, невиконання розпоряджень завідуючої відділенням, ігнорування рішення консиліуму лікарів при веденні тяжкохворої, а тому на підставі вищенаведеного їй виконуючим обов’язки головного лікаря Губіним О.В. було оголошено догану.

Керівництво лікарні при розгляді питання про застосування дисциплінарного стягнення до лікаря терапевта ОСОБА_1 не зажадало від позивача жодних письмових пояснень з приводу допущених недоліків в роботі, чим порушило вимоги ст. 149 КЗпП України.

Оглянутими у судовому засіданні документами, а саме медичною картою № 4268 ОСОБА_5, встановлено, що хвора знаходилась з 23 листопада 2010 року                               по 03 грудня 2010 року на лікуванні у лікаря терапевта ОСОБА_1, а 03 грудня   2010 року була переведена до хірургічного відділення Магдалинівської ЦРЛ, де знаходилась на лікуванні до 04 грудня 2010 року. Дисциплінарне ж стягнення на лікаря терапевта ОСОБА_1 було накладено лише 17 березня 2011 року, а ознайомлена вона була з наказом про накладення дисциплінарного стягнення під розпис 23 березня 2011 року.

Листком непрацездатності серії АВЛ № 925771 від 15 березня 2011 року виданим ОСОБА_1, стверджується, що в момент винесення їй догани, а саме  з 15 березня 2011 року по 19 березня 2011 рік, позивач перебувала на лікарняному з діагнозом - гостра респіраторно-вірусна інфекція.

За таких обставин справи є всі підстави для визнання оспорюваного наказу незаконним та його скасування, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю.

На підставі ст. ст. 139, 147 - 149, 233-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 60, 72, 84. 88, 213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати наказ № 17/2 від 17 березня 2011 року Магдалинівської центральної районної лікарні «Про недоліки в організації надання медичної допомоги у терапевтичному відділенні Магдалинівської центральної районної лікарні»відносно ОСОБА_1.

Стягнути з Магдалинівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 судові витрати:

- за сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень (тридцять сім гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                            Т.А.Ковальчук.