23.06.2011

справа № 2а-2457/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого суді - Котешко Л.Л.

при секретарі –Сулейманові Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в м. Севастополі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

Встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсною  та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії СН № 117867 від 25.02.2011 року, постановлену  відносно нього, мотивуючі свої вимоги тим, що вказана постанова винесена незаконно, Правил дорожнього руху України ним не порушено, вважає, що у його діях не має складу правопорушення, тому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю у його діях складу правопорушення.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату та місце судового засідання сповіщений належним чином. Надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив постановити постанову відповідно до вимог законодавства.          Представник відповідача до суду не з’явився, причин неявки суду не повідомив, клопотань не надходило, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням положень ч.4 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 постановою страшого інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в м. Севастополі молодшого лейтенанта міліції Арсеньєва О.О.  серії  № 117867 від 25.02.2011 року був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП.  Підставою для накладення адміністративного стягнення на позивача послужив зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення серії СН1 №033466 від  25.02.2011 року,  той факт, що 25.02.2011 року о 17-10 годині він рухаючись на транспортному засобі марки „Ніссан” державний номер  НОМЕР_1 в місті Севастополі по вул. Очаковцев здійснив зупинку ближче ніж 10 м. від пішохідного переходу,  чим порушив п.15.9 г) Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. На підстави викладеного інспектор наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.           Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносяться протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.  

Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчинені правопорушення.

Позивач посилається на незаконність постанови з підстав відсутності винних дій.  Вказує, що його пояснення про те, що він здійснив тимчасову зупинку перед пішохідним переходом для пропуску  пішохода,  який рухався по пішохідному переходу та транспортного засобу, чим дотримався  вимог ПДР Україниі, не були враховані інспектором  ВДАІ  УМВС України в м. Севастополі при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.4 та 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону компетентними органами та в установленому порядку, а належними –якщо вони підтверджують факт даного адміністративного правопорушення. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність правопорушення з боку позивача.Протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення серії СН1 №033466 від  25.02.2011 року, іншими, оформленими з дотриманням визначеного законом порядку, доказами об’єктивно не підтверджений.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.4 та 6 вказаної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує на основі наявних доказів.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб’єктом владних повноважень не надано доказів та не зазначено джерел їх здобуття на підтвердження вини позивача у скоєні ним вказаного адміністративного правопорушення .

Таким чином, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії СН № 117867 від 25.02.2011 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 122, 251, КУпАП, ст. 2,7, 11, 12, 69, 71, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СН № 117867 від 25.02.2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Судом роз’яснено положення частини 2 статті 171-2 КАС України, відповідно до якої постанова суду є остаточною та оскарженню на підлягає.   

Головуючий          - суддя                                        /підпис/                    Л.Л. Котешко

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                          Л.Л. Котешко