Справа №  10-362/2011                                        Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.  

категорія ч.2 ст.307 КК України                              Доповідач:   Гаврилов  В.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 червня 2011 року  Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

          Головуючого: Гаврилова В.М.          

          Суддів: Галапаца І.І., Вовка А.С.

          З участю прокурора: Зварича М.Я.

          адвоката: ОСОБА_1

          слідчого: Гулія М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію прокурора на постанову Миколаївського районного суду Львівської області  від 25 травня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

             Даною постановою відмовлено у задоволенні подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано останньому запобіжний захід –підписку про невиїзд.

          Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою молодого віку, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має постійне місце проживання і проживає разом з батьком, навчається на 4 курсі Новороздільського політехнічного коледжу на денній формі навчання, готується до здачі державних іспитів, завірив суд, що не буде ухилятися від слідства та суду і не вчинятиме інших злочинів.

         У поданій апеляції апелянт, вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати та направити подання на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції в іншому складі суду.

При цьому, покликається на те, що матеріали справи та тяжкість вчинення злочину дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 являється особою, яка перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятись від слідства та виконання слідчих дій, крім цього, останній повторно вчинив збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора та слідчого Гулія М.М., які повністю підтримали подану апеляцію, просить задоволити її у повному об’ємі з урахуванням тяжкості злочину, при цьому не наводячи фактів ухилення ОСОБА_2 від слідства, думку адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які вважають рішення суду 1-ї інстанції законним та обґрунтованим, а подану апеляцію  такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_2 є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, навчається на 4 курсі Новороздільського політехнічного коледжу на денній формі навчання та готується до здачі іспитів

Виходячи із положень чинного КПК України, а також настанов п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року із подальшими змінами і доповненнями «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки.

Таких підстав, як вважає Колегія Суддів, автором подання не наведено, як і не наведено належного обґрунтування того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі буде ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі та продовжуватиме злочинні дії.

З урахуванням викладеного вище, Колегія Суддів вважає, що суд 1-ї інстанції, обґрунтовано врахувавши вимоги закону, які регламентують розгляд питань, пов’язаних із обранням запобіжного заходу, прийшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні подання органу досудового слідства щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Керуючись ст.ст. 365; 366; 382 КПК України, Колегія Суддів,-

                                     У х в а л и л а:

Апеляцію прокурора на постанову Миколаївського районного суду Львівської області  від 25 травня 2011 року про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без задоволення, а саму постанову –без змін.

Головуючий:

Судді: