Дата документу Справа № 22-а-1305/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а –1305/ 11 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.
Суддя-доповідач: Бондар М.С.
У Х В А Л А
Іменем України
«04»серпня 2011 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М.С.
Суддів: Полякова О.З.
Кухаря С.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльність управління ПФУ в Вільнянському районі, зобов’язання провести перерахунок пенсії та сплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльність управління ПФУ в Вільнянському районі, зобов’язання провести перерахунок пенсії та сплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В позовній заяві зазначала, що має статус «дитини війни», а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом –Закон), що набрав чинності з 01 січня 2006 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте всупереч вимогам законодавства призначена їй грошова допомога в 2006-2007 роках не виплачувалась, а в 2008 -2009 роках нараховувалась та виплачувалась не в повному обсязі –10 %. Позивач просила відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати незаконною бездіяльність УПФ України в Вільнянському районі Запорізької області в частині не нарахування і невиплати ОСОБА_3 соціальної допомоги як «дитині війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі. Зобов’язати Управління ПФУ в Вільнянському районі Запорізької області нарахувати їй та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року до чинного часу з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочки, а також просила суд розглянути справу за її відсутності у письмовому провадженні..
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вільнянськолму районі Запорізької області, що призвела до порушення права ОСОБА_3 на 30 % підвищення її пенсії, за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., за період з 22 травня 2008 р. по 31.12.2008 р., за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за період з 01.01.2010 р. по 07.06.2010 р., передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такі дії визнані як законні згідно рішення Конституційного Суду України від 07.07.07 р. № 6-рп/2007 р., та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 р.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, , ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплачену соціальну допомогу, яка передбачена ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», «дитині війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 рік, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за період з 01.01.2010 р. по 07.06.2010 р., з урахуванням раніше сплачених сум соціальної допомоги, як «Дитині війни»за ці періоди.
В задоволені іншої частини позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції і подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 2748-УІ від 2 грудня 2010 року „ Про внесення змін до розділу ХП „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційній скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до набрання чинності вказаним Законом в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційний судам згідно з п.2 розділу П Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов"язаних із соціальними виплатами", провадження за якими не відкрито, розглядаються цивільними палатами апеляційних судів у порядку адміністративного судочинства.
У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку КАС України.
Судом встановлено, що позивач, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі –Закон №2195-ІV) має статус "дитини війни", а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була призупинена п.12 статті 71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"визнані неконституційними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.
Позовні вимоги позивача щодо підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року підлягають задоволенню, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2009 та 2010 роках не була призупинена.
Також, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що строк звернення з адміністративним позовом до суду не пропущено позивачем, тому поновленню не підлягає.
Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 07.06.2010 року.
Доводи позивача, що стосуються індексу інфляції, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки його стягнення вищевказаним нормативним актом не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 серпня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України
Головуючий:
Судді: