Судове рішення #17388053

Дата документу             Справа №

  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-4207/2011 р.                    Головуючий у 1-й інстанції: Курач І.В.

                                                                                     Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 серпня 2011 р.                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Давискиби Н.Ф.,

суддів:                 Осоцького І.І.,

                            Мануйлова Ю.С.

при секретарі      Бурими В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Енергодарського міського суду Запорізької області  від 06 червня 2011 року у справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на дружину, -

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на дружину

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області  від 06 червня 2011 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав, передбачених ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_3 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання у відповідності до вимог закону.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали  суду першої інстанції  в межах доводів  апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на дружину, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 119 ЦПК, а саме не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначені докази, що підтверджують позовні вимоги. Крім того, на думку судді заявлені позовні вимоги не можуть бути розглянуті в одному провадженні, оскільки різні предмети позову.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають нормам процесуального права.

Повертаючи позовну заяву позивачу суддя не врахував роз’яснень, що містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції»№ 2 від 12.06.2009 року, відповідно до яких судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття ,  об»єднання і роз»єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно проводити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК України».

Згідно до ч.2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об»єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою.

За правилами ч.1 ст. 126 ЦПК України, суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об»єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Із позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на дружину видно, що спір виник з сімейних відносин, предмети спорів за позовною заявою –споріднені між собою, крім того вимоги пред’явлені одним тим самим позивачем та до одного того ж відповідача, що відповідно до положення ч.1 ст. 126 ЦПК України можуть бути розглянуті в одному проваджені.

Проте суддя не звернув уваги на зазначені обставини та дійшов хибного висновку про наявність підстав для роз’єднання позовних вимог про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на дружину.

Крім того, за формою і змістом позовна заява повністю відповідає вимогам ст.ст.119,120,121 ЦПК.

Оскільки при вирішенні питання про прийняття позовної заяви суддя першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення, оскаржувана ухвала за правилами п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.    

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 317 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити

Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області  від 06 червня 2011 року у цій справі скасувати і матеріали направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.    

Головуючий:



Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація