14.06.2011

Справа № 11-869/2011                                             Головуючий в 1 інстанції: Борко А.Л.

Категорія: ст. 185 ч.1,2,                                                                   Доповідач: Гемма Ю.М.

ст. 187 ч. 2 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2011 року                                                                                         м. Херсон

        Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

        головуючого Гемми Ю.М.,

        суддів Михайлюка М.І., Ришкової Н.М.,          

        з участю прокурора Литвиненка О.О.,

        засудженої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона області від 21 червня 2010 року, -          

в с т а н о в и л а:

        Цим вироком:            

                                   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  

                                   громадянка України, так, що немає судимості,

засуджена за ст. 185 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі,  

за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

за ст. 187 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, як є її власністю.

        На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання виді            8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

        Міра запобіжного заходу –тримання під вартою з 08.01.2010 року.

        Постановлено стягнути з  ОСОБА_1 на користь потерпілих у відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_2 –882 грн., ОСОБА_3 –10 992 грн.,               ОСОБА_4 –559 грн., ОСОБА_5- 451 грн.

        Вирішено питання про речові докази.

        Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за вчинення таких злочинів.

1. 28 жовтня 2009 року близько 20.00 год., ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні кафе «Курінь», розташованого по вул. Бєлінського, 19 у м. Херсоні, таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «LG»GB 125, вартістю 555 грн., в якому знаходився чіп мобільного оператора «МТС», вартістю 80 грн., на рахунку якого знаходились грошові кошти в сумі 67 грн., а також кепку чоловічу, шкіряну, вартістю 180 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 882 грн.

2. Вона же, 03 січня 2010 року близько 05.00 год., за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись в приміщенні номеру №8 готелю залізничного вокзалу м. Херсона, скористувавшись непритомним станом потерпілої ОСОБА_3, викликаного вживанням спиртних напоїв, таємно викрали  їй майно, а саме: мобільний телефон «Samsung X 210» вартістю 500 грн., в якому знаходились кошти в сумі 15 грн., золоту обручку 585 проби, вагою 5г., вартістю 800 грн., обручку золоту з двома каменями «фіаніт», 585 проби, вагою 1,06г., вартістю 296 грн., браслет золотий 585 проби, довжиною 40см., вагою 3,2г. вартістю 800 грн., сережки золоті у 585 проби, вагою 2,5 грн., вартістю 600 грн., кулон золотий з зображенням Божої Матері, 585 проби, вагою 3г., вартістю 700 грн., грошові кошти в сумі 230 грн. та               700 доларів США, що еквівалентно 5600 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 10 992 грн.

3. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06 січня 2010 року близько 17.30 год., ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись у дворі будинку №40 по проспекту Ушакова в м. Херсоні, переслідуючи умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, діючи з корисливих спонукань, скоїли розбійний напад на ОСОБА_4, спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості, і заволоділи його майном: мобільним телефоном «Нокіа 1209»вартістю 350 грн., в якому знаходився чіп мобільного оператора «МТС», вартістю                  10 грн., на рахунку якого знаходились кошти у сумі 5 грн., грошовими коштами у сумі 46 грн., сумкою з тканини чорного кольору, вартістю 50 грн., слюсарними інструментами, плоскими, вартістю 25 грн., бокорізами, вартістю 25 грн., викруткою з індикатором, вартістю 5 грн., двома викрутками за ціною 7 грн. кожна на загальну суму 14 грн., зарплатною пластиковою карткою КБ «Приватбанк»на ім’я ОСОБА_4, вартістю 15 грн., чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму                   559 грн.

4. Вона же, 06 січня 2010 року близько 22.15 год., діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, знаходячись у салоні автомобіля «Деу Ланос»д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по проспекту Ушакова в                           м. Херсоні в напрямку залізничного вокзалу, таємно викрали майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Нокіа 2600», вартістю 400 грн., в якому знаходились кошти в сумі 26 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 451 грн.

        В апеляції засуджена ОСОБА_6 вказує на те, що  її  необґрунтовано засуджено за ст. 187 ч.2 КК України і за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_3, оскільки вона не вчиняла ці злочини, які вчинені іншою особою,  та заперечувала свою вину на досудовому слідстві, що не було враховано судом. За епізодом крадіжки майна ОСОБА_2 вину визнає частково. Крім того, судом не було враховано, що вона має на утримання 4 дітей і мати. Просить скасувати вирок та розібратися у справі.

        Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржується.

        Заслухавши доповідача, пояснення підсудної ОСОБА_1  про підтримання апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, останнє слово                  ОСОБА_1, в якому вона просила пом’якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

        Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1  у вчиненні злочинів, за які вона засуджена, за встановлених і викладених у вироку обставин,  та правильність кваліфікації  її дій за ст. ст. 185 ч.1, 185 ч. 2, 187 ч.2 КК України, обґрунтовано доказами, які дослідженні судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України.

        Порушень кримінально-процесуального закону під час установлення фактичних обставин учинення злочинів, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність засудженої та на кваліфікацію її дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

        Як убачається з матеріалів справи, засуджена ОСОБА_1  в судовому засіданні з участю захисника повністю визнала себе винною у вчиненні крадіжок чужого майна й розбійному нападі.

        Оскільки як вона та інші учасники судового розгляду справи не заперечували проти скороченого дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються,  суд  обмежився тільки допитом підсудної ОСОБА_1 та дослідженням письмових матеріалів справи, що характеризують її особу, а тому вона тепер позбавлена права оспорювати їх в апеляційному порядку, у тому числі за епізодами крадіжок і розбійного нападу, на які вона вказує в апеляції.

         Під час судового слідства суд першої інстанції з’ясував думку підсудної                 ОСОБА_1 по питанням, передбаченим ч.3 ст. 299 КПК України та роз’яснив їй наслідки такого розгляду справи, що  в такому випадку  вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, із чим підсудна погодилися та пояснила, що їй зрозумілий зміст цієї статті, про що свідчать дані протоколу судового засідання та її заява.

(а.с.  241, 244, 251- 254)

        Враховуючи те, що апеляційний суд за апеляцією засудженої ОСОБА_1  відповідно до ст.365 КК України не вправі перевіряти висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися  і стосовно яких у порядку                 ч.3 ст.299 КПК України докази не досліджувалися, тому апеляція в частині оспорювання зазначених фактичних обставин справи –не розглядається.

        Отже, доводи апелянта про незаконність її засудження слід визнати безпідставними.

        Призначаючи ОСОБА_1  вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України  врахував ступінь тяжкості вчинених  злочинів, їхні наслідки у виді заподіяння матеріальних збитків потерпілим, дані про її особу, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності,  посередньо характеризується, обставини, що пом’якшують її покарання,  - визнання вини, щире каяття, обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

        Врахувавши зазначені обставини справи, та дані про особу винної, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення   ОСОБА_1   можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив їй покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в мінімальних межах, установлених у санкції                        ч.2 ст.187 КК України, якою передбачено найбільш суворе покарання, яке за своїм видом та розміром, на думку колегії  суддів, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

        Підстав для пом’якшення покарання із застосуванням ст.69 КК України, як про це просить засуджена, колегія суддів не вбачає.

        Даних, які б свідчили про те, що у справі неправильно застосований кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміни вироку, не встановлено.

        Таким чином, підстав для задоволення апеляції засудженої, колегія суддів не вбачає, а тому вирок має бути залишений без зміни.

        Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

        апеляцію засудженої  ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м. Херсона  від  21 червня 2010 року щодо неї –без зміни.

        Головуючий:                                                

        Судді: