Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-2172\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.
Категорія 27 Доповідач Головань А. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
16.08.2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого Голованя А.М.
Суддів Мурашка С.І.
Фомічова С.Є.
При секретарі Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 червня 2011 року, за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” про розірвання банківських договорів, стягнення депозитного вкладу, пені, упущеної вигоди, процентів за договором позики, моральної шкоди і
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 30 грудня 2009 року між ним та відпо?відачем було укладено договір № ДРГ.539.ДВ + 12-2016/12-2009 строково?го банківського вкладу (депозиту) „Довіра +”, відповідно до якого він передав, а відповідач прийняв на депозитний? вклад грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 12 місяців та 2 дні зі сплатою йому від?сотків по вкладу в розмірі 24 % річних.
12 січня 2011 року він подав банку заяву про повернення коштів з депозитного рахунку в зв’язку із закінченням терміну дії договору, проте, незважаючи? на його заяву та переведення коштів із депозитного рахунку на поточний (банківський) рахунок № ПРГ.539.ПРР-101401-2011, відповідач вклад йо?му не повернув, пояснивши, що отримати свої гроші він зможе лише по 100 грн., щодня, в порядку черги.
У зв’язку з відсутністю коштів на лікування він вимушений був укласти з фізичною особою договір позики, за яким позичив гроші зі сплатою 7% процентів щомісяця.
Просив розірвати депозитний договір та договір банківського рахунку, стягнути з відповідач?а кошти з депозитного вкладу в розмірі 15 000 грн., пеню в розмірі 927 грн., упущену вигоду в розмірі 139 грн., проценти за договором позики в розмірі 4200 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 червня 2011 року позов задоволено частково. Розірвано договір поточного рахунку від 31 січня 2011 року № ПРГ.539.ПРР-101401-2011, стягнуто з ПАТ “Родовід Банк” на користь позивача 15 000 грн., 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 86,4 грн. понесених витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи та в дохід держави 150 грн. судового збору. В задоволенні вимог про розірвання депозитного договору, стягнення пені в розмірі 927 грн., упущеної вигоди в розмірі 139 грн., процентів за договором позики в розмірі 4200 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ “Родовід Банк” просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що відшкодування моральної шкоди не передбачено умовами укладених договорів та законом. Вважає, що належним відповідачем в частині вирішення вимоги про стягнення коштів за договором поточного рахунку має бути ВАТ “Державний ощадний банк України”, як такий, котрому передані активи та пасиви, в тому рахунку і зобов’язання перед позивачем.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ “Родовід Банк” - Донченка Д.Є., який підтримав доводи скарги, заперечення представника ОСОБА_3 –ОСОБА_5, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвалене у справі судове рішення не повністю відповідає цим вимогам.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами виникли договірні відносини, а саме 30 грудня 2009 року укладено договір № ДРГ.539.ДВ + 12-2016/12-2009 строково?го банківського вкладу (депозиту) „Довіра +”, відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а відповідач прийняв на депозитний вклад грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 12 місяців та 2 дні зі сплатою йому від?сотків по вкладу в розмірі 24 % річних.
31 січня 2011 року у зв’язку із закінченням терміну дії договору кошти із депозитного рахунку позивача були переведеними на поточний (банківський) рахунок № ПРГ.539.ПРР-101401-2011, проте за його вимогою виплаченими йому не були.
Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.
Укладеними між сторонами договорами? банківського вкладу відшкодування моральної шкоди не передбачено. Серед видів цивільної відповідальності за неналежне виконання договору банківського вкладу, встановленої Цивільним кодексом України (параграф 3 глави 71), не міститься такого виду відповідальності, як відшкодування моральної шкоди. Не передбачено відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах і Законом „Про банки і банківську діяльність”.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб, зокрема, мають право на відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством.
Судом не встановлено, що неналежне виконання відповідачем умов договору банківського вкладу загрожувал?о життю і здоров’ю позивача.
Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, не передбачають відшкодування моральної шкоди ні по договору, ні по закону, то підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Також суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо не відповідності вимогам закону висновків суду в частині вирішення вимог про розірвання договору та стягнення коштів за поточним рахунком.
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 30 березня 2011 р. N 323 “Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України щодо відчуження публічним акціонерним товариством “Родовід Банк” зобов’язань перед фізичними особами за вкладами та активів відкритому акціонерному
товариству “Державний ощадний банк України” (далі Постанова) публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” припиняє 31 березня 2011 р. виплати за зобов’язаннями перед фізичними особами за вкладами і поточними рахунками (далі - вклади), складає реєстр
вкладів для передачі Ощадбанку, а Ощадбанк починає виплату коштів за вкладами фізичним особам за їх зверненням на підставі реєстру вкладів та внутрішніх документів Ощадбанку не пізніше ніж у місячний строк після припинення виплат публічним акціонерним товариством "Родовід Банк".
13 квітня на виконання цієї Постанови між ПАТ “Родовід Банк” та ВАТ “Державний ощадний банк України” був укладений договір про передавання активів та зобов’язань ПАТ “Родовід Банк”
20 квітня 2011 року зобов’язання банку перед ОСОБА_3 були передані ВАТ “Державний ощадний банк України”, що підтверджується відповідною випискою із рахунку № 26205539001014.
Відтак, оскільки відбулася заміна боржника у зобов’язанні, то відповідати за невиконання договору поточного рахунку укладеного між сторонами у справі має ВАТ “Державний ощадний банк України”.
На час вирішення справи зазначені обставини були відомі, проте суд першої інстанції їх до уваги не взяв, а тому помилково вирішив справу, розірвавши договір поточного рахунку з неналежним боржником та стягнувши з нього кошти за цим договором.
Відповідно, не узгоджується з вимогам ст. 88 ЦПК України і рішення суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Встановлені недоліки свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, розірвання договору поточного рахунку з ПАТ “Родовід Банк”, стягнення коштів за цим договором та судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди, розірвання договору поточного рахунку, стягнення коштів.
Відмова у задоволенні заявлених ОСОБА_3 вимог про розірвання депозитного договору, стягнення пені в розмірі 927 грн., упущеної вигоди в розмірі 139 грн., процентів за договором позики в розмірі 4200 грн. є обґрунтованою, а тому рішення в цій частині зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційно?го суду Кіровоград?ської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 червня 2011 року в частині вирішення вимог про розірвання договору поточного рахунку укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ “Родовід Банк”, стягнення 15000 грн. за цим договором, відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн., судового збору в розмірі 150 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 86,40 грн. скасувати.
Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні вимог до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” в частині розірвання договору поточного рахунку укладеного між ним та ПАТ “Родовід Банк”, стягнення 15000 грн. за цим договором, відшкодування моральної шкоди.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: