06.07.2011
Справа № 22ц-2925/11 Головуючий в І інстанції:
Крапівіна О.П.
Категорія 67 Доповідач: Валзінський П.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Капітан І.А.
суддів Вадзінського П.О.
Колісниченка А.Г.
за участю прокурора Пуляєва І.В.
при секретарі Ільченко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Генічеського району Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2007 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, заінтересована особа: ВГІРФО Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області, про встановлення факту постійного проживання,-
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2007 року ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою про встановлення факту її постійного проживання на території України, а також її неповнолітнього сина ОСОБА_4, посилаючись на те, що з червня 1991 року по теперішній час вона з сином постійно проживають в АДРЕСА_1. Встановлення даного факту необхідно їм для отримання громадянства України та паспорту громадянина України.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2007 року заяву задоволено, встановлено факт постійного проживання в Україні з червня 1991 року в АДРЕСА_1 –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановлено факт постійного проживання в Україні з червня 1991 року в АДРЕСА_1 –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
В апеляційній скарзі прокурор Генічеського району Херсонської області (далі Прокурор), посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення Прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на території України з червня 1991 року підтверджено письмовими доказами, довідкою Фрунзенської сільської ради Генічеського району про постійне проживання заявників в с. Фрунзе з червня 1991 року по теперішній час, а встановлення такого факту необхідно заявникам для отримання громадянства України.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення по справі нового рішення.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України»усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001, передбачає, що для встановлення належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до відповідного органу також рішення суду, яке підтверджує факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 була громадянкою колишнього СРСР, що підтверджується паспортом зразка 1974 року (а.с.43). Свідоцтво про народження ОСОБА_4 підтверджує той факт, що останній народився в Республіці Узбекистан м. Фергана(а.с.5).
Згідно відомостей, зазначених у цьому паспорті, ОСОБА_3 з 1987 по 1990 роки була прописана на території Республіки Узбекистан (а.с.4). Інші дані щодо її прописки з 1990 року до теперішнього часу, а також дані стосовно прописки ОСОБА_4, у тому числі і на території України, в матеріалах справи відсутні. Наявні в матеріалах докази підтверджують, що заявники є громадянами Узбекистану. Довідка Фрунзенської сільської ради Генічеського району №85 від 22 лютого 2007 року, відповідно до якої заявники проживають в АДРЕСА_1 з червня 1991 року по теперішній час без реєстрації та прописки не є належним доказом на підтвердження факту постійного проживання заявників на території України за станом на 24 серпня 1991 року. Відомості щодо постійного і безперервного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на території України на законних підставах в матеріалах справи відсутні.
Крім того, у поданій заяві про встановлення факту проживання на території України ОСОБА_3 зазначила як заінтересовану особу –ВГІРФО Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області, яке не є відповідним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань громадянства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Генічеського району Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі ВГІРФО УМВС України в Херсонській області задовольнити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2007 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання, відмовити.
Рішення набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцять днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: