Справа № 0417/2-438/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 червня 2011 року                                                               Індустріальний районний суд

               м. Дніпропетровська

У складі:          

Головуючого           –судді Галічого В.М.

          При секретарі   –Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ «Укргазбанк», що є правонаступником ВАТ АБ «Укргазбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно Кредитного договору № 12/ф/М5 від 25.01.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 37 000,00 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 11,5 процентів річних строком по 24.01.2010р. Факт отримання грошових коштів підтверджується заявою на видачу готівки №75_22 від 25.01.2008р. та меморіальним валютним ордером  №ТR.4114.1.18 від 25.01.2008р. Проте в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача, що випливають зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 договору іпотеки від 25.01.2008р. № 12/ф/М5/1з, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за р. №200, а також шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_2 договору поруки № 12/Ф/М5/1П від 25.01.2008 року, з ОСОБА_4 договору поруки № 12/Ф/М5/2П від 25.01.2008 року, з ОСОБА_3 договору поруки № 12/Ф/М5/3П від 25.01.2008 року.

З урахуванням уточнень просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення грошових вимог ПАТ АБ «Укргазбанк»на нерухоме майно, що належить відповідачам і передано останніми у іпотеку, а саме: квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів та висилити відповідачів з зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення. Судові витрати також просив покласти на відповідачів солідарно.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Відповідачі в судове засідання у справі не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.     

Статтею 526 ЦК України  передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.     

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.     

Частиною 2 статті 1050 ЦК України, яка відповідно частини 2 статті 1054 ЦК України розповсюджується на відносини за кредитним договором,  передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що відповідно до Кредитного договору № 12/ф/М5 від 25.01.2008  року (а.с. 5-7) відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 37 000,00 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 11,5 процентів річних строком по 24.01.2010р. Факт отримання грошових коштів підтверджується заявою на видачу готівки №75_22 від 25.01.2008р. та меморіальним валютним ордером  №ТR.4114.1.18 від 25.01.2008р. (а.с. 8-9).

Зобов’язання відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_2 договору поруки № 12/Ф/М5/1П від 25.01.2008 року, з ОСОБА_4 договору поруки № 12/Ф/М5/2П від 25.01.2008 року, з ОСОБА_3 договору поруки № 12/Ф/М5/3П від 25.01.2008 року.

Також зобов’язання позичальника, що випливали зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 договору іпотеки від 25.01.2008р. № 12/ф/М5/1з, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за р. №200 (а.с. 14-16). Останніми передано у іпотеку майно: квартиру АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 09.03.2011 року утворилася заборгованість в розмірі 263 237, 95 грн., а саме: 159 003, 53 грн. –прострочені зобов’язання щодо повернення кредиту; 3 212, 76 грн. –прострочені зобов’язання щодо сплати процентів за користування кредитом; 96 160, 64 грн. –сума пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту; 3 565, 59 грн. –сума пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Згідно ст. 1 Законом України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.  

  Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже суд вважає позовні вимоги банку правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;   початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 16, 203, 525, 526, 627, 1047, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 34, 35, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»–задовольнити.

                    В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором  № 12/ф/М5 від 25.01.2008 року в сумі 263 237, 95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №21326597, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, встановленою незалежним суб'єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

                Висилити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

В порядку розподілу судових витрат стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»1820, 00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять гривень 00 коп.) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення  заочне  рішення  може  бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про  залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі, але не були присутні  у судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне   рішення   набирає  законної  сили  відповідно  до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя:                                                                                                            В.М. Галічий