Дата документу  17.08.2011

Справа № 2-1235

       2011

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2011 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула», Державного підприємства «Ресурспостач»про визнання договору недійсним,       

В С Т А Н О В И В:

В провадження Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула», Державного підприємства «Ресурспостач»про визнання договору недійсним.  

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддею було встановлено наступне:

Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір поставки №407 від 30.09.2008 року, укладений між ВАТ «Торговий дім «Вакула» та ДР «Ресурспостач», тобто договір який був укладений між двома юридичними особами.

Підставою для звернення до суду саме громадянина ОСОБА_1 з позовною вимогою про визнання недійним договору укладеного між ВАТ «Торговий дім «Вакула»та ДП «Ресурспостач»стала та обставина, що 01.03.2010 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Торговий дім «Вакула»укладено договір відступлення права вимоги №23, відповідно до умов якого ВАТ «Торговий дім «Вакула»відступило, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги ВАТ «Торговий дім «Вакула» до ДП «Ресурспостач» за договором поставки №407 від 30.09.2008 року.

Тобто в зобов’язанні відбулась заміна кредитора.

Відповідно до ч.3 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З п.8.2 договору №407 від 30.09.2008 року, укладеного між «Торговий дім «Вакула»та ДП «Ресурспостач»вбачається, що жодна зі сторін не має право передавати свої права та обов’язки за чинним договором третій стороні без письмової згоди на то іншої сторони.

В матеріалах справи будь-яка письмова згода на передачу прав та обов’язків за чинним договором третій стороні відсутня.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки, законом, а саме ч.3 ст. 512 ЦПК України встановлена неможливість заміни кредитора у зобов’язанні, у разі встановлення цього договором або законом, договором №407 від 30.09.2008 року встановлена неможливість передання прав та обов’язків третій стороні без письмової згоди на то іншої сторони, а в матеріалах справи відсутня будь-яка письмова згода на вчинення такої дії, договір відступлення права вимоги (цесії), укладений 01.03.2010 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Торговий дім «Вакула»є нікчемним.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В зв’язку з тим, що договір відступлення права вимоги (цесії) від 01.03.2010 року, за яким ВАТ «Торговий дім «Вакула»відступило, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги ВАТ «Торговий дім «Вакула»до ДП «Ресурспостач»за договором поставки №407 від 30.09.2008 року є нікчемним, громадянин ОСОБА_1 не є тією особою, права, свобод чи інтересів якої порушені, невизнані або оспорювані, а тому не має права на звернення до суду за захистом.     

Крім того, відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Оскільки, договір відступлення права вимоги (цесії) від 01.03.2010 року є нікчемним, вимоги про визнання недійним договору поставки №407 від 30.09.2008 року, укладеного між ВАТ «Торговий дім «Вакула»та ДП «Ресурспостач»мають право заявити лише сторони такого договору, тобто або ВАТ «Торговий дім «Вакула»або ДП «Ресурспостач», які згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 03.08.2011 року є юридичними особами.  

Згідно ст. 1 ГПК України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Отже, в даному випадку, спір про визнання договору поставки недійсним може виникнути лише між двома юридичними особами, правовідносини між якими виникли у зв’язку з укладеним між ними договором поставки.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України, як за суб’єктним складом, так і за характером спірних правовідносин цей спір належить розглядати в господарському суді.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження у справі за вказаним цивільним позовом слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула», Державного підприємства «Ресурспостач»про визнання договору недійсним.  

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.  

Суддя:                                         Н.В.Кучеренко