Справа № 22-ц-289 Головуючий у 1-й інстанції Фоменко І.М.
Категорія 36 Суддя-доповідач Ведмедь Н.І.
У Х В А Л А
іменем України
26 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
та осіб, які приймають участь у справі :
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2008 2007 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення пені по аліментам, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. нустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 1000 грн. та 100 грн. витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь держави судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. не погоджується з рішенням суду, посилається на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не погоджується із зазначеним розміром неустойки.
Крім того, зазначає, що судом було вирішено питання про стягнення судових витрат, не приймаючи до уваги те, що судовий збір та витрати на ІТЗ було сплачено позивачем по справі.
З цих підстав просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на її користь судові витрати пов'язані з розглядом справи в суді.
Судом першої інстанції встановлено , що згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29.10.2004 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини його заробітку, до досягнення нею повноліття, на користь позивачки та аліменти в розмірі 1/10 частини його заробітку на утримання позивачки, до досягнення дочки трирічного віку.
Сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.05.2007 року складає 4033,77 грн на утримання дочки, а станом на 28.112006 року - 1482,17 грн на утримання позивачки, що підтверджується довідками Ковпаківського ВДВС Сумського міського управління юстиції ( а.с.10,11).
Згідно довідки Сумської філії ВКП ТОВ “Торгсервіс” , відповідач працює на підприємстві на посаді експедитора та має заробітну плату за період з 20.04.2007 року по 31.08.2007 року /за виключенням аліментів/ - 1846 грн. ( а.с. 42).
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали справи , вислухавши пояснення сторін , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Розмір заборгованості аліментів, визначений виконавчою службою ( а.с. 10-11) узгоджується з вимогами чинного законодавства, правильність розрахунку перевірена судом і з врахуванням всіх обставин, обгрунтовано покладено в основу рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з вини відповідача своєчасно не виплачені аліменти, тому виходячи із вимог ч. 2 ст. 196 СК України стягнув з нього на користь позивачки пеню за прострочення аліментів у розмірі 1000 грн.
Надані представником позивача розрахунки суми пені за прострочення сплати аліментів ( а.с. 12,13) не можуть бути взяти до уваги, оскільки даний розрахунок зроблений не за правилами ст. 196 СК України.
Посилання апелянта на те, що нею було сплачено судовий збір та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а тому з відповідач необхідно стягнути зазначені витрати, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно п. 5 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито” , позивачі за позовами про стягнення аліментів звільнюються від сплати державного мита, а відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно- технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.
Отже, те, що позивачкою сплачено судові витрати не є підставою для їх стягнення з відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, і тому підстав для його зміни або скасування відповідно до ст. 309 ЦПК України не вбачається.
Керуючись ст. . ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 січня 2008 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: