Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4110/2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Іваніна Ю.В.
Суддя-доповідач : Давискиба Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Давискиби Н.Ф.
Суддів: Осоцького І.І.
Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа –ОП ЗМБТІ про визначення порядку користування земельною ділянкою, - ВСТАНОВИЛА :
У червні 2007 року ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа –ОП ЗМБТІ про визначення порядку користування земельною ділянкою.
В позові зазначала, що їй на праві власності належить 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1, а відповідачу ОСОБА_3 - 2/5 частини вказаного будинку. Житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 450 кв.м. На свою частку в будинку вона користується меншою площею земельної ділянки, ніж відповідач, частка якої менша за її, у зв'язку з чим просить визначити порядок користування земельною ділянкою. Укласти угоду між сторонами, які є співвласниками, про визначення порядку користування земельною ділянкою не уявляється можливо.
Заочним рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Визначено наступний порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3:
Залишено у спільному користуванні співвласників частину земельної ділянки S-3, площею 12.6 кв.м. зазначеної червоним кольором на схематичному плані додатку №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №772 від 04.03.2008 року, проведеної експертом ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро»Лещепком К.І.
ОСОБА_4 на ідеальну частку у 3/5 частини виділено у користування земельну ділянку, площею 292.8 кв.м. Оскільки частина земельної ділянки залишається у спільному користуванні, площа земельної ділянки S-1, зазначеної на схематичному плані додатку №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №772 від 04.03.2008 року зеленим кольором, в особистому користуванні складає 286,5 кв.м, в т.ч. під будівлі 60,9 кв.м.
ОСОБА_3 на ідеальну частку у 2/5 частини виділено у користування земельну ділянку, площею 195,2 кв.м. Оскільки частина земельної ділянки залишається у спільному користуванні, площа земельної ділянки S-2, зазначеної на схематичному плані додатку №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №772 від 04.03.2008 року жовтим кольором, в особистому користуванні складає 1 88,9 кв.м, в т.ч. під будівлі 44,92 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 сплачені позивачем при подачі позову судові витрати у сумі 16 (шістнадцять) гривень.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення яким залишити за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 попередній порядок користування земельною ділянкою будинку АДРЕСА_1, тобто за фактичним її користуванням, як другим варіантом за заключенням судово-будівельної експертизи № 772 від 04.03.2008 року.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (стаття 308 ЦПК України).
Судом першої інстанції установлено та підтверджено матеріалами справи, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 –3/5 частки на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.1988 року та ОСОБА_3 –2/5 частки спірного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.10.1984 року (а.с.4-6,17-18).
Із мета ріалів справи вбачається, зокрема викопіровок зі схем планів будівельного кварталу за 1984,1988 року, що між співвласниками фактично встановлено порядок користування земельною ділянкою.
На теперішній час між співвласниками виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, загальною площею 450 кв.м., а фактично у користуванні сторін знаходиться 515 кв.м., залишки земельної в кількості 38 кв.м. залишені в тимчасове користування.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки перехід права власності на частину будинку відбувся в період дії Земельного кодексу України в редакції 1990 року, тому при вирішенні спору необхідно керуватися нормами цього Кодексу, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
При вирішенні справи, судом першої інстанції враховані роз’яснення, що містяться в.п.21,22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»№ 7 від 16,04,2004 року, відповідно до яких порядок користування земельною ділянкою встановлюється угодою між співвласниками домоволодіння, а при відсутності такої угоди права співвласників домоволодіння на земельну ділянку визначаються виходячи з розміру їх частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час виникнення спільної часткової власності (початкових часток в домоволодінні), Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, а саме цей порядок не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам, суд ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.
Відповідно до ст. 42 ЗК України 1990 року використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об’єктів і земельних ділянок пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок.
На підставі наданих сторонами доказів, пояснень сторін та свідків, з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи № 772 від 04.03.2008 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порядок користування спірною земельною ділянкою, який склався між сторонами не відповідає вимогам будівельних норм ДБН 360-92, оскільки не забезпечено проїзд до частини будинку позивачки ОСОБА_4 та доступ до стіни службової прибудови та сараю, відстань між яким є меншою за необхідність та дійшов обґрунтованого висновку, що варіант № 1 встановлення порядку користування земельною ділянкою є найбільш оптимальним та прийнятним, оскільки при такому порядку земельна ділянка використовується найбільш раціонально та за цільовим призначенням, не порушуються права співвласників щодо вільного доступу до їх будівель, існує нормальна можливість обслуговувати будівлі та споруди, та залишив у спільному користуванні співвласників частину земельної ділянки S-3, площею 12.6 кв.м. зазначеної червоним кольором на схематичному плані додатку №2 висновку експертизи №772 від 04.03.2008 року. Виділив ОСОБА_4 на ідеальну частку у 3/5 частини - земельну ділянку, площею 292.8 кв.м., зазначеної зеленим кольором, (в особистому користуванні складає 286,5 кв.м, в т.ч. під будівлі 60,9 кв.м.); ОСОБА_3 на ідеальну частку у 2/5 частини - земельну ділянку, площею 195,2 кв.м., зазначену на схематичному плані додатку №2 експертизи жовтим кольором (в особистому користуванні складає 188,9 кв.м, в т.ч. під будівлі 44,92 кв.м.).
Доводи апеляційної скарги щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, були предметом розгляду судом першої інстанції і обґрунтовано не взяті до уваги, оскільки характер порушень у даному випадку є триваючим, тому перебіг строку позовної давності не розпочався.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: