Дата документу     Справа № 22-а-1314/11

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 а- 1314/ 11                                                                Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П. В.                                                                            

                                                                                                                    Суддя-доповідач: Пільщик Л. В.  

      УХВАЛА

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       28 липня 2011 року          м. Запоріжжя

             Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:          Пільщик Л.В.

суддів:          Маловічко С. В.

                Сапун О. А.

при секретарі:          Петровій О. Б.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на  рішення Шевченківського     районного суду м.  Запоріжжя  від 02 вересня   2010 року у справі за позовом      ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя   про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни», -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року  ОСОБА_3  звернулась   до суду із зазначеним позовом.

В позовній заяві зазначала  , що  відповідно до ст.. 1 Закону України від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни”  має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 року їй  повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідач такі виплати не проводив.

З цих підстав просила  відновити  строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України    щодо нездійснення перерахунку та невиплати  надбавки до пенсії та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги як  „Дитині  війни” з 01.01.2006  року по час розгляду справи  .

Рішенням Шевченківського     районного суду м.  Запоріжжя  від 02 вересня   2010 року позовні вимоги задоволені частково .

Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  Шевченківському районі м. Запоріжжя   щодо не призначення, ненарахування та невиплати  позивачу   підвищення  до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  27.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 02.09.2010 року.  

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському  районі м. Запоріжжя   здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеному  залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»з урахуванням різниці, яка була виплачена за періоди з  та за період з 27.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 02.09.2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3   просить скасувати зазначену постанову.

Відповідно до Закону України № 2748-УІ від 2 грудня 2010 року „ Про внесення змін до розділу ХП „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційній скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до набрання чинності вказаним Законом в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційний судам згідно з п.2 розділу П Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов"язаних із соціальними виплатами", провадження за якими не відкрито, розглядаються цивільними палатами апеляційних судів у порядку адміністративного судочинства.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку КАС України.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі –Закон №2195-ІV) має статус "дитини війни", а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була призупинена п.12 статті 71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"визнані неконституційними.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.

Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена.

Колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволеню за період з 27.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 02.09.2010 року.

Судом першої інстанції під час розгляду справи повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і  ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

        Доводи апелянта, що стосуються стягнення моральної шкоди, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки такі вимоги при  поданні позовної заяви не заявлялись, судом першої інстанції не розглядались, до того ж  стягнення моральної шкоди в даних правовідносинах   чинним законодавством  не передбачено.

            Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

  Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити.  

Рішення Шевченківського     районного суду м.  Запоріжжя  від 02 вересня   2010 року залишити без змін.

             Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

                     Головуючий:                                    

                     Судді: