Судове рішення #17364401

Дата документу     Справа № 22-а-1320/11

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22-а-1320/11                                                                Головуючий у 1 інстанції: Задорожко Д.А.           

                                                                                                                     Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       

                         26 липня 2011 року                                                                            м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого:          Давискиби Н.Ф.

                            Суддів:                    Осоцького І.І.

                                                                Мануйлова Ю.С.

                           При секретарі:             Бурима В.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою

          Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

          на постанову  Василівського районного  суду Запорізької області від 11 березня 2010 року

          у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області  про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку надбавки до пенсії як дитині  війни,-                                                  

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі –УПФУ в Василівському районі Запорізької області) про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку надбавки до пенсії як дитині  війни.  

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач, всупереч діючому законодавству, за 2007 рік зазначені виплати не нараховував та не виплачував, а з 2008 року почав виплачувати вказану надбавку у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по день ухвалення рішення.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 11 березня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано дії УПФУ у Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати на користь  ОСОБА_3 надбавки до пенсії, як дитині війни –незаконними.

Зобов’язано УПФУ у Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_3 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 25.02.2009 року по 11.03.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позову відмовлено.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ у Василівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

          Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в Василівському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абз.1 ч.1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією пенсійного посвідчення, паспортом (а.с. 4-5).

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

           Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

            Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

            Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009-2010 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 25.02.2009 року по 11.03.2010 року.

          За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законну і обґрунтовану постанову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування постанови суду та ухвалення нової постанови, колегія суддів не вбачає.

  Керуючись  ст. 195, п. 1 ст. 198,  п.1 ст. 200, ст. 207 КАС України  колегія суддів, -   

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 11 березня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

                  Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація