Дата документу       Справа №

           Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-4000/2011 р.                                     Головуючий у 1 інстанції : Урупа І.В.

                                                                                  Суддя-доповідач : Давискиба Н.Ф.

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

             26 липня 2011 року                                                                   м. Запоріжжя

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         Головуючого:    Давискиби Н.Ф.

         Суддів:               Осоцького І.І.

                                     Мануйлова Ю.С.

         При секретарі:  Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2011 року у справі за позовом   ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні  жилим приміщенням та вселенні, -

ВСТАНОВИЛА :

          У вересні 2010 року  ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні  жилим приміщенням та вселенні.

В позові зазначала, що під час шлюбу з відповідачем, за сумісні кошти за договором купівлі-продажу був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1 Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 16 вересня 2010 року було поділено майно, придбане під час шлюбу, за нею та відповідачем визнано право власності по Ѕ  частині за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1, в якому вона зареєстрована та проживала в ньому до квітня 2009 року, поки відповідач не змінив замок вхідної двері в будинку та став перешкоджати в користуванні ним. Вона змушена була знімати житло. При цьому позивачка пояснила, що шлюб з відповідачем розірвано, 23.05.2007 року вона отримала свідоцтво про розірвання шлюбу. Просила суд, усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача видати їй ключі від вхідної двері в будинок та вселити її в будинок.

          Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2011 року позовні вимоги задоволено.

  Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 та видати ОСОБА_4 ключі від вхідних дверей цього будинку.

Вселено ОСОБА_4 в будинок АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на сплату судового збору в розмірі 8 гр. 50 коп. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 гр., а всього 45 гр.50 коп.

 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на необґрунтованість та незаконність,  просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбу з 17.03.1989 року по 23.05.2007 року. За час шлюбу сторони придбали житловий будинок. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 вересня 2010 року за позивачкою та відповідачем визнано право власності по Ѕ  частині за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1, в якому позивачка зареєстрована та проживала в ньому до квітня 2009 року.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

  Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач чинить позивачці перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження спірним житловим будинком і зобов'язав ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні будинком, видати ОСОБА_4 ключі від вхідних дверей цього будинку та вселив її в спірний будинок.

Посилання відповідача на те, що спільне проживання з позивачкою не можливе, у зв’язку з неприязними стосунками, не заслуговують на увагу, оскільки за правилами ст.ст. 383 ЦК та 150 ЖК власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).

Посилання в апеляційній скарзі на підстави припинення права особи на частку у спільному майні, є безпідставними, оскільки з такими позовними вимогами апелянт до суду не звертався і зазначені правовідносини не були предметом розгляду у цій справі.   

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами закону.

Разом з тим, стягуючи з відповідача судовий збір, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_3 є інвалідом П-групи і відповідно до вимог ст.ст.79,81 ЦПК України, а також ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»та постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» звільняється від сплати деяких видів судових витрат, а саме від судового збору в сумі 08 грн.50 коп. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справі в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп., тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з  ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.  

Керуючись  ст. 307, ст.ст. 309,313,314,316,317 ЦПК   України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2011 року у цій справі  в  частині стягнення судових витрат скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у стягненні судового збору в сумі 08 грн.50 коп. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справі в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп..

В іншій частині рішення залишити без змін.

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено  в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: