Дата документу             Справа №

           Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3968/2011 р.                                     Головуючий у 1 інстанції : Дзямко О.П.

                                                                                  Суддя-доповідач : Давискиба Н.Ф.

                                                    У Х В А Л А

                                                         ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

          26  липня 2011 року                                                                   м. Запоріжжя

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         Головуючого:    Давискиби Н.Ф.

         Суддів:               Осоцького І.І.

                                     Мануйлова Ю.С.

         При секретарі:  Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 квітні 2011 року у справі за позовом   Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

          У липні  2009 року ВАТ КБ «Надра»(правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

          В позові зазначало, що 28.10.2005 року між ВАТ КБ "НАДРА" та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту № 24/2005/0719 Фра, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 9 797,58грн зі сплатою 20 % річних на 24 місяці з кінцевим строком повернення до 19.10.2007 року. Згідно п.п. п.3.4.3, 3.4.2. договору Позичальник зобов'язалася повертати банку кредит та вносити черговий мінімальний платіж щомісячно до 20-го числа поточного місяця в сумі 652,37 грн., а вразі порушення умов кредиту - зобов 'язалася сплатити штрафні санкції, передбачені п. 5.1 - 5.5 кредитного договору. В забезпечення повернення кредиту позичальником між  ОСОБА_4 та ВАТ КБ «НАДРА»28.10.2005р. був укладений договір поруки № 24/2005/0719 Фра. Відповідно до п. 1.1 та 1.2 договору поруки - ОСОБА_4 відповідає перед банком у тому ж об'ємі, що і ОСОБА_3 і як солідарні боржники. Але взяті зобов'язання перед Банком ні позичальник, ні поручитель не виконали, а направлені на їх адресу претензії ігнорували, по теперішній час заборгованість не погашена. Просили суд, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 21218 грн. 81 коп., а саме: заборгованість за кредитом –5780 грн.47 коп., за відсотками –3171 грн., за нарахованою щомісячною комісією –5719 грн.71 коп., пеня в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення -2455 грн.70 коп., індексація за прострочення платежів –4091 грн. 93 коп., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 212 грн. 19 коп. і суму оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. .

Заочним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 квітні 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «НАДРА»суму заборгованості по кредитному договору № 24/2005/0719 Фра від 28.10.2005 року -17126 грн.88 коп. та судові витрати в сумі 201 грн.27 коп., а всього підлягає стягненню   17328 грн.15 коп.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 травня 2011 року заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права,  просять заочне рішення суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (стаття 308 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції установив, що 28.10.2005 року між ВАТ КБ «НАДРА»та ОСОБА_3О.(надалі –позичальник) був укладений кредитний договір № 24/2005/0719 Фра (надалі –договір), за умовами цього договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 9797 грн. 58 коп. зі сплатою 20% річних на 24 місяці з кінцевим строком повернення до 19.10.2007 року., а також вносити черговий мінімальний платіж щомісячно до 20-го числа поточного місяця в сумі 652 грн. 37 коп., а вразі порушення умов кредиту –сплатити штрафні санкції.  

З метою забезпечення виконання зобов'язань 18.10.2005 року Банк уклав договір поруки з відповідачем ОСОБА_4, відповідно зазначеного договору він є поручителем та зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих на себе ОСОБА_3 зобов'язань. Але в порушення умов зазначеного кредитного договору ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання не виконує, станом на 06.2009 рік за кредитним договором існує заборгованість у сумі 21218 грн. 81 коп., а саме: заборгованість за кредитом –5780 грн. 47 коп., за відсотками –3171 грн., за нарахованою щомісячною комісією –5719 грн. 71 коп., пеня в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен деень прострочення –2455 грн. 70 коп., індексація за прострочення платежів –4091 грн. 93 коп..

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і особи які дали спільну поруку відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено законом.

Встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за правилами ст. 554 ЦК України, заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Твердження апеляційної скарги про те, що зобов’язання за договором поруки припинило свою дію у зв’язку з спливом встановленого законодавством строку є безпідставним. Обставини, за яких припиняється порука визначені ч.4 ст.559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки, укладеного з ОСОБА_4, видно, що в ньому не встановлений строк, після якого порука припиняється. Строк виконання основного зобов’язання  позичальником  встановлено 19.10.2007 року. Тобто у даному випадку порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки(а.с.13).

Із матеріалів справи видно, що такі вимоги позивачем пред’являлися до позичальника і поручителя ОСОБА_4 13.04.2009 року, тобто в встановлені законом строки, тому  доводи апелянта в цій частині суперечать обставинам справи та вимогам закону.

Посилання апелянта на те, що зазначена претензія від 13.04.2009 року не містить вимоги про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором, є неспроможними. Оскільки саме в зазначеній претензії Банк вимагає ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом 3-х банківських днів з моменту отримання претензії погасити заборгованість за кредитом № 24/2005/0719 Фра від 28.10.2007 року, пеню, та сплатити нараховані штрафні санкції, передбачені договором (а.с.13).

Крім того,  п.5.3. договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 зазначено, що дія договору закінчується належним виконанням позичальником взятих зобов’язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов’язань.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на те, що певні умови кредитного договору, а саме те, що за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду, оскільки відповідач з вимогами про  визнання недійсними цих умов кредитного договору до суду не звертався.   

      За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заборгованість за кредитним договором від 28.10.2005 року підлягає стягненню в солідарному порядку з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 в сумі 17126 грн. 88 коп. (21218 грн. 81 коп. –індексація за прострочення платежів –4091 грн. 93 коп.).  

      При вирішенні справи, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307,ст. ст.308,313,314,315,317  ЦПК   України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 квітні 2011 року у цій справі  залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена  в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: