Справа № 2-193/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 року                                                                                смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                              Глянь С.І.,

при секретарі                                                    Кучер Л.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній сумісній власності та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому зазначає, що 28 листопада 2007 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться у спільній сумісній власності. Позивач в повній мірі розрахувався з відповідачем за куплене майно: кузню з прибудовами.

Проте, при виготовленні технічної документації  КП «Імпульс»роз’яснено, що позивача не можливо внести власником, так як договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та встановити його власником ОСОБА_1

У попередньому судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2, на позовних вимогах наполягав, суду надав пояснення щодо змісту позовних вимог.

Представник відповідача, надав суду заяву в якій зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить справу розглядати за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, думку відповідача, врахувавши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, 28 листопада 2007 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться у спільній сумісній власності. Позивач в повній мірі розрахувався з відповідачем за куплене майно: кузню з прибудовами, проте відповідач ухиляється щодо виконання зобов’язання про укладення договору купівлі-продажу та нотаріального його зареєструвати, які того вимагають норми закону.

Нормами частини 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору полягає у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі.

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Свобода договору проявляється і при виборі сторонами способів забезпечення договірних зобов'язань, та вибір і застосування форм відповідальності та їх співвідношення при порушенні договору.

Згідно ст. 344 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, позивач в повній мірі розрахувався з відповідачем за куплене майно: кузню з прибудовами.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ст. 205 ЦК України воля сторін на вчинення правочину може бути виражена в письмовій формі, що повністю не було виконано обома сторонами.

Проте, як зазначено у ч. 2 ст. 220 ЦК України, правочин, щодо якого порушені вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, може бути визнаний судом дійсним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

За вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані всі умови що передують укладенню договору купівлі-продажу, він сплатив грошові кошти в повній сумі, прийняв, згідно акту прийому-передачі, нерухоме майно, відповідачем здійснено часткове виконання договору, проте, бездіяльністю останнього порушені права позивача. На підставі чого, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню, так як правочин є дійсним, бо відповідає фактичним умовам дійсності.

Однак, норми статті 657 ЦК України регламентують, що договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати договір –купівлі продажу об’єкту нерухомості дійсним та визнати за позивачем право власності на будівлю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 15,16,220, 317, 328, 344, 626, 627, 655, 657 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній сумісній власності та визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.

Договір купівлі-продажу майна від 28.11.2007р., що знаходиться у спільній сумісній власності сторін, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на об’єкт нерухомості, нежитлову будівлю кузні з прибудовою, згідно технічної документації знаходиться під літерою «П10», який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або  в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                           С.І. Глянь