Справа № 2о-224/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання - Шевченко Г.О.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлена особа - Шоста Одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_3, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин між ними та ОСОБА_4, яка за заявою є матір’ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_2 та факту рівності часток у праві спільної сумісної власності на квартиру. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона є рідною донькою, а ОСОБА_2 є рідною онукою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. У зв’язку з розбіжностями в написанні імені померлої ОСОБА_4, а саме в свідоцтві про смерть, свідоцтві про право власності на житло, свідоцтві про шлюб, свідоцтві про народження померлої записано „ОСОБА_4" тоді як в свідоцтві про народження заявниці - ОСОБА_1 ім’я матері записано російською, як „ОСОБА_4" заявниця не може прийняти спадщину, яка залишилася після смерті матері. Крім того, перешкодою у прийняті спадщини є невизначеність у свідоцтві про право власності на житло часток у праві спільної сумісної власності на квартиру.
Заявники подали заяву відповідно до положень ст. 158 ЦПК України про проведення судового засідання за їх відсутності (а.с.16). Представники зацікавлених осіб у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили. Суд в зв’язку з їх неявкою та неповідомленням про її причини приймає рішення за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та встановлення рівності часток у праві спільної сумісної власності на квартиру виходячи з наступного.
Відповідно до копії повторно виданого свідоцтва про народження померлої ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 (актовий запис № 38 від 12.12.1916р.) виданого 03.01.1940 р. Соличанським Бюро ЗАГС її ім’я записано російською як „ОСОБА_4" (а.с.10).
У 1936 році ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 у зв’язку з чим їй було присвоєно прізвище „ОСОБА_4", а згідно із повторно виданим 13.02.1950р. Бюро ЗАГС м. Липецька, свідоцтвом про шлюб серії HP № НОМЕР_2, актовий запис - 580 від 13.11.1936р. її ім’я записано як „ОСОБА_4"(а.с.13)
Як вбачається з копії свідоцтва про народження заявниці - ОСОБА_1 серії І - Б № НОМЕР_3 та копії повторно виданого свідоцтва про народження заявниці серії II - Б НОМЕР_4 (актовий запис № 2465 від 16.10.1945 року), виданого Бюро ЗАГС Петроградського району м. Ленінграда, її батьками є „ОСОБА_6", „ОСОБА_4" (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.07.1994р., виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_4 померла, про що Першим Приморським відділом реєстрацій актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 08.07.2009 р. в Книзі реєстрації смертей зроблений відповідний актовий запис за №3194 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.7).
У зв’язку з наведеним у заявниці виникли труднощі в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом, з тих підстав, що в наданих заявницею документах, які підтверджують факт родинних відносин існують розбіжності, а саме, ім’я спадкодавця в свідоцтві про народження заявниці зазначено - «ОСОБА_4», а в інших документах - «ОСОБА_4», що унеможливило встановити родині відносини заявниці, як доньки померлої, та відповідно іншої заявниці як онуки померлої (а.с. 9).
Вказані розбіжності пов’язані з тим, що працівниками Бюро ЗАГС Петроградського району м. Ленінграда, при складанні та видачі свідоцтва про народження заявниці було допущено помилку та в графі мати записано помилково ім’я „ ОСОБА_4" замість „ОСОБА_4". Разом з тим, після дослідження матеріалів справи, у суду немає жодних підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявницею. Суд вважає, що пояснення заявника, яка є донькою померлої та пояснення заявника, яка є її онукою відповідають і не суперечать зібраним у справі доказам, а розбіжності в написанні імені є механічною помилкою, допущеною під час видачі свідоцтва про народження.
Таким чином, документи надані заявниками для доказу встановлення родинних відносин між ними та ОСОБА_4, є обґрунтованими та достатніми для підтвердження цього факту.
Іншою підставою, що унеможливлює прийняття спадщини є невизначеність часток у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками за свідоцтвом про право власності на житло від 14.07.1994р., виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Так, відповідно до зазначеного Свідоцтва на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Визначаючи частки, що належали учасникам приватизації, суд виходить з ч.2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", згідно з якою передача займаних квартир (будинків) здійснювалася в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними. Таким чином, за Свідоцтвом про право власності на житло серії І - ЖД № 190731 від 14.07.1994 p., виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 у рівних частках, тобто по 1/3 частці зазначеної квартири кожній.
Суд вважає, що пояснення заявників відповідають і не суперечать зібраним у справі доказам, а розбіжності в написанні прізвища є неточностями пов’язаними з оформленням документів в різні часи та різними мовами.
Разом з тим, після дослідження матеріалів справи, у суду немає будь - яких підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявниками. На думку суду, документи, надані заявниками для доказу встановлення юридичного факту, є достатніми для підтвердження цього факту, тому суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні заявлених вимог. Встановлення юридичного факту має юридичне значення для заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 256-259 ЦПК України, СУД, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її матір’ю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її бабусею ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р.
Встановити факт рівності часток у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а саме, те, що за Свідоцтвом про право власності на житло серії І - ЖД № 190731 від 14.07.1994 p., виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 у рівних частках, тобто по 1/3 частці зазначеної квартири кожній.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.