Справа № 2-6425/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання - Шевченко Г.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси з позовною заявою про визначення часток у спільній сумісній власності звернувся ОСОБА_1. В обґрунтуванні заявлених вимог він зазначив, що 24.03.1994 року його покійна бабуся - ОСОБА_3 та покійний дідусь - ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. 05.09.1994 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зробили заповіти у яких заповіли належну кожному з них частину вищевказаної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Після смерті бабусі ОСОБА_3 та дідуся - ОСОБА_4, позивач звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв’язку з тим, що частки у спільної сумісної власності померлих не визначені. У зв’язку з цим позивач просив ухвалити рішення, яким визначити рівність часток співвласників зазначеної квартири (а.с. 3).

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, про що надала суду відповідну заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (а.с.26).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні згідно з розпорядженням органу приватизації № 34389 від 24 березня 1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приватизували квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 5). На підставі цього розпорядження Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 24 березня 1994 року було видане Свідоцтво про право власності № 3-4118 (а.с. 4).

05.09.1994 року ОСОБА_4 зробив заповіт у якому заповів належну йому частину вищевказаної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 05.09.1994 року ОСОБА_3 зробила заповіт у якому заповіла належну її частину вищевказаної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Після смерті бабусі ОСОБА_3 та дідуся - ОСОБА_4, позивач звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв’язку з тим, що частки у спільної сумісної власності померлих не визначені (а.с.13).

Визначаючи частки, що належали учасникам приватизації, суд виходить з ч.2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", згідно з якою передача займаних квартир (будинків) здійснювалася в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними. Таким чином, за Свідоцтвом про право власності на житло № 3-4118 від 24 березня 1994 року, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по 1/2 частці зазначеної квартири.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Керуючись.ст. 16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності - задовольнити.

Встановити, що на момент смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розмір їх часток, як співвласників у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 був рівними - по 1/2 частки за кожним із співвласників.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.