СПРАВА №2-1411/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого - судді Горчакової О.І., за участю секретаря - Перестороніної О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду 25 червня 2007 року з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 21 листопада 1998 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області, актовий запис №439, посилаючись на те, що шлюбні відносини перервались ще у травні 2007 року, сумісне життя з відповідачем не склалось, оскільки він постійно влаштовує сварки, ображає позивачку по незначним мотивам. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає з позивачкою і після розірвання шлюбу залишиться мешкати з нею, а відповідач сплачуватиме на його утримання аліменти. Спору про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя немає. Все вищезазначене робить неможливим подальше сумісне проживання подружжя. У зв'язку з викладеним позивачка звернулась до суду і просить розірвати їх з відповідачем шлюб.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, наголосила на тому, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та прохала не надавати терміну для примирення.
Відповідач проти позову не заперечував і погодився з думкою позивачки, також прохав не надавати терміну для примирення.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.№4), дійсно встановлено, що позивачка та відповідач перебувають у шлюбі, який зареєстровано 21 листопада 1998 року, актовий запис № 439 відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10), який проживає з матір'ю і після розірвання шлюбу залишиться мешкати з нею.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється у наслідок його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, а позивачку -звільнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.104 ч.2; 112 ч.2 Сімейного Кодексу України ст.ст.7,10,11,15, ч.4 ст.130,174, 208, 209, 212, 218 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, зареєстрований 21 листопада 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області, актовий запис № 439 - розірвати.
При отриманні в органах РАЦС - свідоцтва про розірвання шлюбу - стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.