Справа № 1-51, 2007 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     22 травня 2007  року                       Ставищенський районний суд Київської області в складі:

                    головуючого:                                  Камінського С.А.,

                    при секретарі:                                 Братчик В.А.,

        за участю прокурора:                       Драмарецького О.М.,

                            адвоката;                       ОСОБА_1,

  законного представника

неповнолітнього підсудного:                 ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, допризовника, раніше не судимого, в скоєнні злочину  передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 06 березня 2007 року, близько 22 години, ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого проживання в с. Василиха Ставищенського району, вирішив скоїти крадіжку алюмінієвої сітки з паркану, якою була огороджена територія домогосподарства АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3 в господарському приміщенні власного домогосподарства взяв металеві пасатижі та пройшов до території домогосподарства АДРЕСА_2. Знаходячись поряд з територією домогосподарства АДРЕСА_2, ОСОБА_3 за допомогою металевих пасатижів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав алюмінієву сітку-рябицю довжиною 36 метрів, якою була огороджена територія домогосподарства №2, зі сторони вулиці Наумова. Всього ОСОБА_3 таємно викрав чужого майна на загальну суму 670 /шістсот сімдесят/ гривень, визначену на момент скоєння злочину. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, привласнивши його на свою користь.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що в даний час проживаю в с. Василиха Ставищенського району Київської області, спільно з батьками. 6 березня 2007 року, близько 22 години знаходився дома, і в цей час виникла ідея, як можна заробити гроші, для святкування дня 8-го Березня, а саме вирішив піти до домогосподарства ОСОБА_4 в с. Василиха Ставищенського району і викрасти алюмінієву сітку, якою був загороджений його город, після чого здати її як металобрухт. Після цього зайшов до господарського приміщення, на території власного домогосподарства, де взяв металеві плоскогубці. Потім пішов до домогосподарства ОСОБА_4, а саме до його городу зі сторони вулиці Наумова. Прийшовши до домогосподарства та за допомогою плоскогубців розпочав знімати алюмінієву сітку з паркану. Сітку знімав з лівої сторони на право, при цьому перерубував алюмінієву сітку на декілька менших частин, так як дана сітка була дуже довга. Всього зняв близько 40 метрів алюмінієвої сітки яку перерубував на чотири шматки. Потім дані шматки алюмінієвої сітки скрутив і переніс до лісопосадки, поблизу ферми, неподалік від домогосподарства ОСОБА_4 Наступного дня, близько 11 години пішов додому до свого знайомого ОСОБА_5 і попросив його, щоб він взяв дома коня з підводою і допоміг завезти металобрухт в с. Матвіїха Володарського району, при цьому пообіцяв йому за допомогу 20 гривень. На дану пропозицію ОСОБА_5 погодився і взяв дома коня з підводою. Потім разом поїхали до лісопосадки, де заховав викрадену алюмінієву сітку. Приїхавши до лісопосадки разом з ОСОБА_5 завантажили скручену алюмінієву сітку на віз, також накидав на віз трохи соломи і через поли поїхали до с. Матвіїха Володарського району. В с. Матвіїха відразу приїхали на пункт прийому металобрухту, де відмолись прийняти алюмінієву сітку так як у працівників приймального пункту не було коштів. Після цього попросив ОСОБА_5 проїхати в с. Пархомівка Володарського району, на, що той погодився. В с. Пархомівка під'їхали до одного домогосподарства, де домовився з невідомим чоловіком, власником домогосподарства, що здадуть йому сітку як металобрухт. Потім ОСОБА_5 заїхав конем у двір, де згрузив алюмінієву сітку з воза, після чого разом з власником зважили її. Всього алюмінієвої сітки заважило 60 кілограм, після цього власник домогосподарства віддав мені за алюмінієву сітку гроші в сумі 300 гривень. Потім разом з ОСОБА_5 поїхали додому в с. Василиха Ставищенського району, при цьому по дорозі віддав ОСОБА_5 гроші в сумі 20 гривень, так як і домовлялись, а всі інші кошти витратив на власні потреби.

У вчиненому підсудний щиро  кається просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, винність його в судовому засіданні також підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_4, який суду показав, що в даний час він проживає в с. Василиха Ставищенського району спільно з родиною. Так, територія його домогосподарства розташована на перехресті вулиць Шевченка та Наумова, також зі сторони вулиці Наумова розташована земельна ділянка, дана ділянка огороджена частково дерев'яним парканом, а частково парканом з алюмінієвої сітки. Так, 08.03.2007 року, близько 14 години, він виявив, що зникла частина паркану з алюмінієвої сітки, а частина залишилась. Всього зникло 36 метрів алюмінієвої сітки висотою близько 1,2 метра. Після цього він відразу повідомив про крадіжку голову села Нестерука В.П., а він в свою чергу повідомив в міліцію.

- показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що в даний час він проживає за в с. Василиха Ставищенського району, спільно з батьками. Так, 07 березня 2007 року, близько 10 години 30 хвилин він знаходився за місцем свого проживання і в цей час до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_3 та попросив щоб він допоміг йому завезти металобрухт в с. Матвіїха Володарського району Київської області, при цьому ОСОБА_3 попросив щоб його, щоб він взяв свого власного коня і конем завезти металобрухт та пообіцяв заплатити йому 20 гривень, на пропозицію ОСОБА_3а він погодився. Потім запряг власного коня і даним конем вони поїхали до лісопосадки за с. Василиха, поблизу ферми, при цьому дорогу вказував ОСОБА_3. Коли вони приїхали до лісопосадки він помітив сітку з алюмінієвої проволки, дана сітка була скручена в чотири рулони та перегнута. Потім вони вдвох завантажили дані рулони сітки на віз, також ОСОБА_3 накидав на віз трішки соломи, яку взяв біля скирти. Після цього він разом з ОСОБА_3, через поле поїхали до с. Матвіїха Володарського району. В с. Матвіїха вони відразу приїхали на приймальний пункт металобрухту, де ОСОБА_3 пішов до працівників приймального пункту, в цей час він знаходився біля коня. Коли ОСОБА_3 повернувся по повідомив його, що в працівників приймального пункту немає коштів і сітку вони не приймуть. Також ОСОБА_3 сказав йому, що приймальний пункт металобрухту є в с. Ожигівка Володарського району та запропонував йому проїхати в с. Ожигівка, щоб не везти додому дану сітку. На пропозицію ОСОБА_3 він погодився і вони разом поїхали в с. Ожигівка. Коли вони приїхали в с. Ожигівка ОСОБА_3 поцікавився у жителів села де знаходиться приймальний пункт металобрухту, їм сказали, що в с. Ожигівка металобрухт не приймають, а металобрухт приймають в сусідньому селі Пархомівка Володарського району. Після цього він вирішив їхати додому, але ОСОБА_3 попросив його проїхати в с. Пархомівка, на, що він погодився і вони разом поїхали в с. Пархомівка. В с. Пархомівка вони приїхали до одного домогосподарства де був розташований приймальний пункт металобрухту та до чикавшись власника здали дану сітку. При цьому він весь час знаходився біля коня, а ОСОБА_3 домовлявся з невідомим йому чоловіком та зважували дану сітку. Після цього власник даного домогосподарства розрахувався з ОСОБА_3 і він разом з ОСОБА_3 поїхали додому в с. Василиха Ставищенського району. На скільки саме вони зважили дану сітку, він не знає і ОСОБА_3 йому нічого не говорив. Скільки саме, власник домогосподарства заплатив ОСОБА_3 за алюмінієву сітку, він не знає але ОСОБА_3 повідомив його, що власник домогосподарства розрахувався з ним грошима в сумі 300 гривень. Також по дорозі додому ОСОБА_3 віддав йому гроші в сумі 20 гривень, так як вони і домовлялись. Про те, що алюмінієва сітка, яку він разом з ОСОБА_3 здали в с. Пархомівка Володарського району, була крадена він не знав, так як ОСОБА_3 запевнив його, що дана сітка домашня.

- показами свідка ОСОБА_6, який суду показав, що в даний час він проживає за вищевказаною адресою в с. Пархомівка Володарського району Київської області, спільно з родиною. Так, 07 березня 2007 року, близько 17 години до нього додому, на підводі приїхало двоє раніше незнайомих йому хлопці і запропонували йому придбати в них алюмінієву сітку-рябицю. Також хлопці повідомили його, що дана сітка належить їм і не крадена і, що вони хочуть її продати так як їм потрібні гроші для святкування дня 8-го березня. Сітка була скручена в чотири рулони і лежала на підводі. Обдивившись дану сітку він погодився її придбати для власних цілей. Та запропонував хлопцям за сітку 300 гривень, вони погодились її продати. Потім вони згрузи дану сітку в нього на подвір'ї і він віддав їм гроші в сумі 300 гривень, при цьому хлопці сказали йому, що вони живуть в с. Матвіїха Володарського району. Також 08.03.2007 року до нього додому приїхали працівники міліції і він розповів їм, що дійсно придбав алюмінієву сітку у двох невідомих йому хлопців. Від працівників міліції він дізнався, що дана сітка крадена і добровільно видав її працівникам міліції. Також ОСОБА_6 доповнив, що дана сітка яку він придбав у невідомих йому хлопців, була крадена він нічого не знав, так як невідомі хлопці запевнили його, що сітка їхня з дому та належить їм.

- показами свідка ОСОБА_2, яка суду показала, що в даний час врна проживає в с. Василиха Ставищенського району Київської області, спільно з родиною, а саме з чоловіком та п'ятьма дітьми. ОСОБА_3, це її молодший син, який в даний час проживає в будинку разом з ними. Дома ОСОБА_3 поводить себе добре, допомагає їй по господарству, виконує всю домашню роботу так як її чоловік ОСОБА_7 хворий і не може виконувати певну роботу. Так, 07 березня 2007 року ОСОБА_3 привітав її зі святом 8-го Березня та подарував подарунок, вона поцікавилась в ОСОБА_3 за які кошти він придбав даний подарунок, але ОСОБА_3 їй нічого не відповів. 08 березня 2007 року, близько 13 години, вона разом з родиною повертались додому з кладовище і на перехресті вул. Шевченка та Наумова вона зустріла ОСОБА_8, жительку с. Василиха. ОСОБА_8 повідомила її, що жителі нашого села говорять, що нібито її син ОСОБА_3, скоїв крадіжку алюмінієвої сітки з її домогосподарства. Вона поцікавилась у ОСОБА_3 про крадіжку алюмінієвої сітки, але він їй нічого не відповів, а близько 16 години до них додому приїхали працівники міліції і забрали ОСОБА_3 до сільської ради с. Василиха.

Окрім цього вина підсудного підтверджується: заявою ОСОБА_4 від 08.03.2007 року (а.с. - 7); протоколом огляду місця події від 08.03.2007 року (а.с. - 8); протоколом добровільної видачі від 08.03.2007 року (а.с. - 9); протоколом виїмки від 05.04.2007 року (а.с. - 53); протоколами огляду речових доказів (а.с. - 54, 56).

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного доведена і його дії кваліфікує за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем  проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, а також відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України звільнивши його від відбування  покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК України бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив питання  відносно застосування до підсудного вимог ст. 69 КК України проте  не вбачає підстав для її застосування.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                          з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_3 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та зобов'язати його, відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК України, не виїзджати за межі України без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 підписку про невиїзд не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі - чотири рулони алюмінієвої сітки, довжиною 36 метрів - повернути власнику ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_2.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

Суддя