Справа  2-1044/11   

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
             02.08.2011                                                                                                  м. Вінниця

                                                                  Староміський  районний суд  м. Вінниці в складі:   

                                                                                  головуючого судді:       Антонюка В.В.,

                                                                                          при секретарі:        Хрищенюк М.В.,

                                                                                  з участю позивача:        ОСОБА_1,

                                                                відповідачів:      ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

           ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вона перебувала в шлюбі з 03 серпня 1967 року, відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. Позивач вказує, що за життя чоловіка, а саме 04.10 1974 року, його брат подарував незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 20% та який розташований по АДРЕСА_1, який був добудований подружжям за спільні кошти та прийнятий в експлуатацію на ім.»я чоловіка позивача –23.01.1990 року. Право власності на ОСОБА_5, зареєстровано в органах БТІ, в тому числі –в 1975 році зареєстрований договір дарування незакінченого будівництвом будинку, а в 1990 році –акт прийомки в експлуатацію добудов та прибудов. Позивач вказує, що оскільки подарований чоловікові будинок мав лише 20% готовності та був добудований за спільні кошти подружжя, то вона вважає його об»єктом спільної  власності подружжя, подружня доля кожного з яких становить Ѕ частину. За час спільного проживання у сторін народилось двоє дітей- відповідачі по справі, які на даний час повнолітні, мають свої сім»ї та хоч зареєстровані за адресою спадкового майна, але проживають окремо.                

         Після смерті ОСОБА_5, ніхто із спадкоємців не звертався в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки відповідачі не мають бажання приймати спадщину та відмовились від своєї частки на користь позивача, а позивач вважала себе такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем та була зареєстрована в спадковому будинку.

         На даний час, у позивача виникла потреба в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом і виділенні її подружньої долі в будинку, тому вона звернулась до суду із даним позовом та просить суд визнати житлове домоволодіння за АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ОСОБА_5, об»єктом спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею подружню частку в даному домоволодінні як Ѕ його частину та визнати за нею право власності на ціле житлове домоволодіння, яке розташоване за вище вказаною адресою, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин, викладених в позові та просила їх задовольнити.

          Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю. Суду пояснили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог.

         З»ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.                 

         Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8,9).

         Відповідно до договору дарування від 04.10.1974 року, ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 незакінчений будівництвом жилий будинок технічною готовністю 20%, який розташований в АДРЕСА_1, тобто після укладення шлюбу між ОСОБА_5 та позивачем по справі, що свідчить про те, що вказаний жилий будинок є сумісною власністю подружжя, оскільки був придбаний ними у  шлюбі (а.с. 9,11-12).  

        Згідно до норм ст.ст. 60,69 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина і  чоловік  мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.  

        Згідно ст. ст. 355, 368, 370 ЦК України, майно що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше  не встановлено домовленістю між ними, законом, або рішенням суду.   

        Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.  

        Враховуючи вимоги закону та обставини справи документально доведені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що на момент смерті ОСОБА_5, йому належало 1/2  частки будинковолодіння, які згідно закону, розподіляються між спадкоємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах по 1/3 частині, однак з врахуванням того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від своїх часток у спадковому майні на користь позивача, суд вважає, що в даному випадку, ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 належить 1/2        частина будинковолодіння з прибудовами та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що свідчить про необхідність задоволення позовних  вимог  позивача.

        Позивач вважає, що 1/2 частки спадкового будинковолодіння із прибудовами та господарськими спорудами, що зареєстрована за ОСОБА_5, належить їй в порядку спадкування за законом, як спадкоємиці першої черги, оскільки відповідачі відмовились від своїх часток на її користь.

        Встановленим судом фактичним обставинам відповідають спадкові правовідносини, що регулюються Книгою шостою Цивільного кодексу України.

        Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

        У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі  зачаті за життя спадкодавця  та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки  (ч.1 ст. 1261 ЦК України).

       Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших  осіб (спадкоємців).

       Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.   

       Враховуючи, що відповідачі відмовились від своїх часток спадкового майна на користь позивача, а позивач постійно проживав із спадкодавцем та був зареєстрований за місцезнаходженням спадкового майна, суд приходить до висновку, що право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житлове домоволодіння, яке розташоване в м. Вінниці по вул.. Войцеховського,34, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1

          Керуючись ст..ст. 60, 69 СК України, ст. ст. 355, 368, 370, 1218, 1219, 1220, 1222, 1223, 1226,

1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 11 ,60, 209, 212 - 215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

           Позов задовольнити.  

          Визнати житлове домоволодіння за АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ОСОБА_5 на праві власності, об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частках, а саме по Ѕ частці.  

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на ціле житлове домоволодіння, яке розташоване  по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка  ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці.

           Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду.

           Суддя:                                                                                                            В.В.Антонюк