Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 -3611 / 2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко Т.М.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
Маловічко С.В.,
при секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2011 року по справі за позовом Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_3, Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, відділу Держкомзему у Мелітопольському районі, третя особа Семенівська сільська рада Мелітопольського району, про визнання частково недійсним сертифікату на право на земельну частку (пай) та свідоцтво про спадщину, -
ВСТАНОВИЛА:
09 грудня 2009 року Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, відділу Держкомзему у Мелітопольському районі, третя особа Семенівська сільська рада Мелітопольського району, який в ході розгляду спору неодноразово уточнювала, і остаточно просила поновити строк для звернення до суду; визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, серія АЕК № 797437, видане ОСОБА_3 04 липня 2002 року, в частині розміру земельної частки (паю) 6,33 в умовних кадастрових гектарах; сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0130125, який видано ОСОБА_3 05 линя 2002 року в порядку спадкування, в частині розміру земельної частки (паю) у 6,15 в умовних кадастрових гектарах та вартості 25 939 грн.; визнати право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) у розмірі 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 113 грн. в порядку спадкування; зобов'язати відділ Держкомзему у Мелітопольському районі внести зміни до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЗП № 0130125, який видано ОСОБА_3 05 липня 2002 року в порядку спадкування, в частині розміру земельної частки (паю) у 4,54 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 19 113 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 липня 2001 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, до складу якого входила і земельна частка ( пай ) розміром 6,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. У свідоцтві про спадщину за законом вказано, що свідоцтво підлягає реєстрації у Мелітопольському районному відділі земельних ресурсів.
Працівники районного відділу земельних ресурсів, який не є структурним підрозділом Мелітопольської районної державної адміністрації, внесли відповідний запис про зміни до сертифікату на право на земельну частку (пай) у зв'язку з передачею права на земельну частку на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 04 липня 2002 року. Запис посвідчено печаткою райдержадміністрації, тому що це передбачено у сертифікаті на право на земельну частку (пай).
Крім того, районний відділ земельних ресурсів здійснив запис в книзі реєстрів сертифікатів на право на земельну частку (пай) про перехід права на земельну частку зі спадкодавця ОСОБА_4 до спадкоємця ОСОБА_3
Проте, сертифікат спадкодавцю ОСОБА_4 було видано на підставі розпорядження голови Мелітопольської райдержадміністрації № 346р. від 19 березня 1997 року, яке прийнято в порушення пунктів 4,5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». З цих підстав воно було скасовано рішеннями Мелітопольської районної ради № 7 від 16 листопада 2000 року та № 15 від 27 листопада 2003 року. Розпорядженням № 459 голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 14 травня 2004 року були затверджені нові розміри земельних часток (паїв) по КСП «Колос»у 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 113 грн.
З 2002 року ОСОБА_3 не звертався до Мелітопольської районної державної адміністрації не звертався з заявою про виділення йому земельного паю в натурі (на місцевості).
Лише у травні 2009 року відповідач двічі подавав до райдержадміністрації заяви щодо паювання земель колективної власності КСП «Колос»та отримання копій відповідних документів, які йому було своєчасно надано.
15 жовтня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про зобов'язання виділити йому в натурі земельну ділянку площею 6,15 в умовних кадастрових гектарах на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 04 липня 2002 року.
Оскільки саме з цього часу Мелітопольська районна державна адміністрація дізналася, що ОСОБА_3 отримав право і земельну частку (пай) розміром 6,15 в умовних кадастрових гектарах вартістю 25 939 грн., просила поновити строк для звернення до суду. Визнати недійсними видані ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом, сертифікат на право на земельну частку ( пай ) в частині розміру земельної частки та її вартості. Визнати за відповідачем право на земельну частку в порядку спадкування за законом у розмірі 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 133 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2011 року позов задоволено.
Поновлено Мелітопольській районній державній адміністрації строк для звернення до суду.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за законом, серія АЕК № 797437, видане 04 липня 2002 року ОСОБА_3, недійсним в частині розміру земельної частки (паю) 6,33 в умовних кадастрових гектарах.
Визнано сертифікат на право на земельну частку (пай) ЗП № 0130125, який видано ОСОБА_3 05 липня 2002 року в порядку спадкування, недійсним в частині розміру земельної частки (паю) у 6,15 в умовних кадастрових гектарах та вартості 25 939 грн.
Визнано за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у розмірі 4,54 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 19 113 грн., в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4
Зобов'язано відділ Держкомзему у Мелітопольському районі внести зміни до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЗП № 0130125, який видано ОСОБА_3 05 липня 2002 року в порядку спадкування, в частині розміру земельної частки (паю) у 4,54 в умовних кадастрових гектарах та вартості частки 19 113 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судове засідання апеляційного суду Запорізької області представники позивача, Мелотопольської міської державної нотаріальної контори, відділу Держкомзему у Мелітопольському районі, Семенівської сільської ради не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили справу розглянути у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_3 за довіреністю, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 213,214,215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов’язаний вирішити, зокрема, питання щодо наявності обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими обставинами.
Ухвалене по справі рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги Мелітопольської районної державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розмір земельної частки в сертифікаті на ім’я спадкодавця ОСОБА_4 визначений з порушенням чинного законодавства, тому свідоцтво про право власності на земельну частку, видане спадкоємцю ОСОБА_3, та сертифікат серії ЗП № 0130125 необхідно визнати недійсними в частині розміру земельної частки та її вартості. За відповідачем слід визнати право на частку в розмірі 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 113 грн. При цьому послався на положення статті 1301 ЦК України.
З таким висновком погодитись не можне, оскільки він суперечить нормам матеріального і процесуального права.
Статтею 1301 ЦК України ( 2004 року ) передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до пунктів 1,4,5 Прикінцеві та перехідні положення, Цивільний кодекс України ( 2004 року ) набрав чинності з 01 січня 2004 року і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на підставі рішення Мелітопольської районної державної адміністрації № 346р. від 19 березня 1997 року було видано сертифікат серії ЗП № 0130125 про право на земельну частку ( пай ) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Колос», розміром 6,33 в умовних кадастрових гектарах вартістю 26 770 грн. Сертифікат зареєстровано 08 липня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 525 ( а. с. 7 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла.
При вирішенні питання про спадкування права на земельну частку ( пай ) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку ( пай ). Сертифікат на земельну частку ( пай ) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) в натурі ( на місцевості ) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю ( пункт 11 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»).
Оскільки ОСОБА_4 за життя земельна ділянка у натурі ( на місцевості ) не виділялася, тому після її смерті відкрилася спадщина на земельну частку ( пай ), що підтверджується сертифікатом серії ЗП №0130123 на право на земельну частку і на законних підставах прийнята онуком спадкодавця ОСОБА_3 Відповідно до статті 529 ЦК України ( 1963 року ) та наданого до Мелітопольської державної нотаріальної контори сертифікату відповідач 04 липня 2002 року отримав свідоцтво про право на земельну частку (пай ) розміром 6,33 в умовних кадастрових гектарах ( а. с.8 ).
05 липня 2002 року до сертифікату серії ЗП № 0130125 були внесені зміни і зазначено, що право на земельну частку ( пай ) передано ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Розмір земельної частки зазначено 6,15 в умовних кадастрових гектарах, вартість земельної частки 25 939 грн.
За змістом статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що позивач не входить до кола осіб, які мають право оспорювати свідоцтво про право на спадщину за законом, сертифікат на земельну частку ( пай ), які видані ОСОБА_3 як спадкоємцю після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 Також не зазначив які саме права позивача порушуються вказаними документами.
Крім того, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області визнав за ОСОБА_3 право на земельну частку ( пай ) у розмірі 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 113 грн., незважаючи на те, що відповідач з такими вимогами не звертався.
Той факт, що після отримання ОСОБА_3 на законних підставах свідоцтва про право на земельну частку ( пай ) в порядку спадкування за законом і внесення відповідних змін до сертифікату серії ЗП № 0130125, розпорядженням № 459 голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 14 травня 2004 року внесені зміни до пункту 1 розпорядження № 346 від 19 березня 1997 року щодо затвердження по КСП «Колос»земельної частки ( паю ) розміром 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 113 грн., не є підставою для визнання вказаних документів недійсними.
Оскільки при ухваленні рішення по даній суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а також допустив порушення норм процесуального права, і це призвело до неправильного вирішення спору, вказане рішення на підставі пункту 4 частини 1, частин 2,3 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову Мелітопольській районній державній адміністрації Запорізької області до ОСОБА_3, Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, відділу Держкомзему у Мелітопольському районі, третя особа Семенівська сільська рада Мелітопольського району, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку ( пай ), сертифікату на право на земельну частку ( пай ), який відповідач отримав в порядку спадкування, визнання за ОСОБА_3 права на земельну частку ( пай ) розміром 4,54 в умовних кадастрових гектарах вартістю 19 113 грн.
Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2011 року скасувати.
Позовні вимоги Мелітопольської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: