Дата документу Справа № 22-а-1217/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-1217/11 Головуючий у 1 інстанції: Іванченко М.В.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф,
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Давискиби Н.Ф.
Суддів: Осоцького І.І., Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області на постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області про поновлення строку позовної давності, визнання незаконною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З 01.01.2006 року і по теперішній час управлінням Пенсійного фонду України в Пологівському районі такі виплати позивачу не здійснювались. Сума невиплаченого їй підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.12.2008 року становить в загальній сумі 3059грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року N107-VI та Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року, Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року. Про порушення своїх законних прав вона дізналась від інших постраждалих від порушень, тільки, після отримання відповіді від відповідача. Просила суд, поновити строк позовної давності за даним позовом за 2007 та 2008 роки, пропущений як вважає позивач, з поважних причин, визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на 30% підвищення пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час, зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії за вказаний період з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни та сплатити недоплачену суму за вказаний період, зобов'язати відповідача виплачувати їй пенсію у подальшому, з дати винесення рішення, з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року позов задоволено частково
Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати позивачу ОСОБА_2 як «дитині війни»щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 21.09.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 21.12.2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області донарахувати та виплатити ОСОБА_2 як «дитині війни»недоплачену суму щомісячної надбавки до пенсії за період з 21.09.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 21.12.2009 року відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за
віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування».
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку і виплаті надбавки дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з грудня 2008 року по 30 листопада 2009 року.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема посилання апелянта на те, що суд незаконно поновив строк позовної даності є безпідставними, оскільки за рішенням суду у поновленні строку позовної давності відмовлено, та позов задоволено частково.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування постанови суду та ухвалення нової постанови, колегія суддів не вбачає.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: