Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 – 3713 / 2011 Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
У Х В А Л А
Іменем України
«12» липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенко Е.А.
Суддів: Подліянової Г.С.
Ломейка В.О.,
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Квіт»на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року у справі за позовом Фермерського господарства «Квіт»до ОСОБА_3 про спонукання укладання договору оренди землі, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року ФГ «Квіт»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про спонукання укладання договору оренди земельної ділянки ДП № 83 п.944 площею 9,593га, розташованої на території Миколаївської сільради Бердянського району, на 2011-2016 рік.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на своє першочергове право на поновлення та (або) укладення договору оренди земельної ділянки на той самий термін, що і попередній договір, як це встановлено законодавством, оскільки 29.12.2005р. між ними та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір оренди землі, а саме земельної ділянки ДП № 83 п.944 площею 9,593га, розташованої на території Миколаївської сільради Бердянського району, строком на 5 років. Протягом оренди земельної ділянки вони виконували всі умови договору оренди. До закінчення договору оренди землі 01.12.2010р. вони з метою продовження цього договору оренди землі надіслали проект договору оренди землі з письмовою пропозицією про переукладення договору на новий термін ОСОБА_3
Відповіді відповідач не надав. ФГ «Квіт»продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує державі помісячно фіксований сільскогосподарський податок. На даний час провело обробку земельної ділянки, тобто проведено певний сільськогосподарський технологічний процес, вважаючи договір оренди земельної ділянки продовженим у зв'язку з ненадходженням на адресу ФГ «Квіт»заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення дії договору, щодо його продовження.
У зв’язку з цим позивач просив суд визнати його переважне право щодо укладання договору оренди землі з відповідачем стосовно його земельної ділянки, та спонукання відповідача укласти договір оренди землі з позивачем на 2011-2016 р.р.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ФГ «Квіт» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог ФГ «Квіт»про спонукання до укладення договору оренди землі, посилаючись на ст. 16 та прикінцеві положення Закону України «Про оренду землі», ст. 41 Конституції України.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що 29 грудня 2005 року між позивачем ФГ «Квіт»та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір оренди земельної ділянки ДП № 83 п.944 площею 9,593 га, розташованої на території Миколаївської сільської ради Бердянського району, строком на 5 років.
Договір зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомзем: України»12 січня 2006 року.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю (серія І-ЗП № 065321) від 26.02.2001 року позивач є власником зазначеної земельної ділянки , яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно п.8 договору оренди землі 01.12.2010 року до закінчення строку договору оренди землі позивач з метою продовження цього договору оренди землі надіслав проект договору оренди землі з письмовою пропозицією про переукладення договору на новий термін відповідачу ОСОБА_3
Як встановлено у судовому засіданні, позивач не своєчасно виплачував відповідачу орендну плату за користування землею.
13 серпня 2010 року відповідач, щоб уникнути непорозумінь у подальшому, та через відсутність точної поштової адреси позивача, надіслав позивачу через Миколаївську сільську раду повідомлення про небажання мати з ним орендні відносини, оскільки відповідач має намір обробляти земельну ділянку самостійно.
Згідно довідки Миколаївської сільської ради № 301 від 28.04.2011 р. земельна ділянка площею 9,593га, яка належить відповідачу ОСОБА_3 станом на 27.04.2011р. не засіяна.
Відповідно до ст. 41 Конституції України - Кожен має право володіти, кори стуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі»- укладення договору оре нди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Положення розділу ГХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" щодо переукладання договору оренди земельної частки (паю) передбачають право на переукладання договору оренди і не можуть бути примусом для власника земельної ділянки, враховуючи при цьому положення ст. 6 ч.З ст.203, ст.ст. 316,317,319,321,651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності на здійснення цього права власником відповідно до закону
на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог ФГ «Квіт»про спонукання ОСОБА_3 до укладання договору оренди землі.
Посилання апеляційної скарги на ст. 33 Закону України «Про оренду землі»як на підставу позову, на яку суд не звернув уваги, є необґрунтованим, оскільки дана норма матеріального Закону регулює правовідносини, щодо продовження дії договору оренди землі, а не щодо спонукання до його укладення.
Таким чином вказані та інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Квіт» відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: