Дата документу       Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 – 3760 / 2011                                           Головуючий  у  1 інстанції: Галущенко Ю.А.

                                                                             Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.                      

РІШЕННЯ

Іменем України

«12» липня  2011 року                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

      Головуючого:                     Онищенко Е.А.

      Суддів:                                Подліянової Г.С.

                                           Ломейка В.О.,

При секретарі:                     Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:          

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 07.10.2000 року, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Шлюбні відносини між сторонами припинені у 2010 році. Неповнолітня дитина постійно проживає з нею окремо від відповідача, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не здійснює в добровільному порядку, вона потребує матеріальної допомоги відповідача, а відповідач має можливість таку допомогу надавати.

Крім того, дитина страждає тяжким захворюванням, тому постійно потребує амбулаторного лікування, що вимагає додаткових витрат.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному прядку допомоги не надає, хоча має таку можливість, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 2 000 грн. щомісячно до повноліття дитини, та додаткові витрати, пов'язані з хворобою дитини в розмірі 1 000 грн. щомісячно, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина аліменти в розмірі 1500 грн., та додаткові кошти на лікування дитини в розмірі 500 грн. щомісячно до повноліття дитини.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції, зменшити розмір стягнення на неповнолітню дитину до 299 грн., на лікування відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення першої інстанції і зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд виходив з того, що з огляду на матеріальний та сімейний стан сторін, а також додаткові потреби дитини пов’язані з її хворобою , відповідач має змогу виділяти кошти на утримання неповнолітньої  доньки  у розмірі 1500 грн.  щомісячно, а також 500 грн. щомісячно додаткові витрати на лікування  дитини до її повноліття.  

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.           

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Апелянт суду пояснив, що він постійно надавав допомогу доньки та не заперечує проти стягнення аліментів, але його заробіток є нерегулярним, тимчасовим.

Просить змінити розмір аліментів, який не буде перевищувати загальну суму 1000 грн., на що погодилась позивачка.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції  неповно з’ясував обставини справи та не врахував матеріальне становище відповідача, що має істотне значення при визначенні розміру аліментів, тому висновки суду про те, що відповідач має змогу виділяти кошти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1500 грн.  щомісячно  не відповідають фактичним обставинам справи. На думку судової колегія ця сума аліментів може становити 1000 грн. щомісячно.

При вирішенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат суд першої інстанції також припустився помилки, неправильно застосував нормі матеріального права.

Так згідно ст. 185 СК України на яку послався суд, додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно, на додаткові витрати, що викликані особливими обставинами, розвитком здібностей дитини тощо.     

Стягуючи з відповідача додаткові витрати до повноліття дитини суд неправильно застосував цю норму, оскільки такі витрати фінансуються не до повноліття, а у зв’язку з розвитком здібностей дитини, або лікуванням.   

Судом встановлено, що стороні мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно хворіє  у зв’язку  з чим позивачка має додаткові витрати  на його лікування  і просить покласти їх також на відповідача.

Разом тим, позивачка у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довела суду ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме не довела розмір таких витрат понесених разово, періодично або постійно.

Матеріали справи будь яких доказів , яки б обґрунтовували вимоги в цій частині не містять.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного  суду скасовує та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2011 року по цій справі по цій справі скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту.

 Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування дитини задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку,  починаючи з 29.03.2011 року до його повноліття.

 Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

 В іншій частині позову відмовити.   

  Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: