Судове рішення #17349684

Апеляційний суд Кіровоградської області



Справа №  22а-7922/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Кавун Т.В.

99                              Доповідач Чорнобривець  О. С.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.08.2011 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

          Головуючого судді – Полєжая В.Д.

          Суддів –                      Чорнобривець О.С.,

                                                                       Кодрула М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області  на  постанову  Маловисківського  районного суду  Кіровоградської області  від  21 грудня 2009  року за позовом ОСОБА_3  до управління Пенсійного Фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

                                                                                                                     

                                                                    встановила:

18 листопада 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

                 Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії  не нараховувалося та не виплачувалося, просила зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії  з  січня 2006 року  по листопад 2009 року.   

                Постановою Маловисківського районного суду  Кіровоградської області  від 21 грудня 2009  року позов задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі  призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі  30 відсотків мінімальної  пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року і по 30.11.2009 року.

        В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення  судом норм матеріального  і  процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та  ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні вимог.

       Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС  України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції  суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду, з підстав, передбачених ст. 202  КАС України.

   Судом встановлено, що  позивач  є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни ”№ 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус “Дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.           

 Згідно ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.                                                              

           Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних  законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.                                                                                                   

           Вказана норма конкретизована в ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, де зазначено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

           Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  від 09.07.03 ( в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому ч.3 ст. 28 Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Зважаючи на те, що зазначений вище Закон є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, саме з цього розміру і повинна обраховуватися державна соціальна допомога дітям війни.

           Посилання у запереченні на позов щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується  на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

           Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

                  У справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

           Визначаючи період, за який порушене право позивача підлягає захисту, колегія суддів виходить з наступного.                                                                                                     

           Згідно ч.2 ст. 99 КАС України в редакції на час звернення з позовом та  ухвалення  постанови  судом першої інстанції,  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  річний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позовні вимоги заявлені  18 листопада 2009 року, тобто з пропуском  встановленого строку звернення до суду, позивач  просила  захистити   права з січня 2006 року  по  листопад 2009 року.

Відповідач в запереченнях на позов та апеляційній скарзі наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач звернувся до суду 18.11.2009 року, враховуючи  встановлений законом річний строк звернення до суду та межі заявлених вимог, його права підлягають захисту за період з 18.11.2008 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії в межах річного строку звернення до суду, тобто з 18.11.2008 року по 30.11.2009 рік.

Провадження в адміністративних справах відповідно до ч.2 ст.5 КАС України здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Оскільки інші позовні вимоги заявлені з пропуском строку звернення до суду й підстав для його поновлення немає,  тому відповідно до ч.1 ст.100 КАС України  мають бути залишені  без розгляду.

За таких обставин постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.2 ч.1 ст.202, ст.207 КАС України, колегія суддів,-

                                                               Постановила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в  Маловисківському районі Кіровоградської області  задовольнити частково.

Постанову Маловисківського  районного суду  Кіровоградської області  від 21 грудня 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_3  задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 18.11.2008 року по 30.11.2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

   В іншій частині позовні вимоги залишити без  розгляду.

   Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття  і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її копії .                                                                                                                                              


Головуючий:

     

Судді:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація