Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-8232/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Кучеренко О.П.

99                                Доповідач Чорнобривець  О. С.   

УХВАЛА

Іменем України

05.08.2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

          Головуючого судді –Полєжая В.Д.

          Суддів –Чорнобривець О.С., Кодрула М.А.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1,  розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України  в Добровеличківському районі  Кіровоградської області  на рішення  Добровеличківського  районного   суду Кіровоградської області від 13 серпня 2010 року за позовом  ОСОБА_2  до управління Пенсійного Фонду України  в Добровеличківському районі про зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну соціальну допомогу, -

ВСТАНОВИЛА :

        23 липня 2010 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі  Кіровоградської області.           

Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить визнати такі дії відповідача  неправомірними протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії за період з 22 липня  2007 року по  день  розгляду справи.

У порядку письмового провадження, рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2010 року позов задоволено частково.           

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області щодо нарахування  та виплати ОСОБА_2 у період з 23 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з 01 січня по 01 липня 2010 року включно суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  згідно до ст. 6 ЗУ ««Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, розрахованої з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період  липня –грудня 2007 року, травня –грудня 2008 року, січня –грудня 2009 року, січня –липня 2010 року та зобов’язано відповідача провести перерахунок  пенсії ОСОБА_2  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене  ст. 6  ЗУ «Про соціальний  захист дітей  війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 23 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  за період  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня  2009 року, з 01 січня по 01 липня 2919 року включно.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Добровеличківського районі  Кіровоградської області просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.                      

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.                                                                                                    

Згідно п.1ч.1 ст. 198 КАС  України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову   суду першої інстанції  суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду без змін, з підстав, передбачених ст. 200  КАС України.                                        Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус “Дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.          

Згідно ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.                                                   

З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду

України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для  задоволення  позовних вимог.           

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується  на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

          Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

          Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення  з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої  інстанції,  а  тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись  ч. 10 ст. 183-2 , ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198,  ст. 200 КАС  України, колегія суддів,-

                                                                У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі  Кіровоградської області –відхилити.           

Рішення  Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня  2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: