Справа №  2-131/11

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

05 серпня 2011 року  Саратський районний суд Одеської області у  складі: судді   Кожокар Т.Я., при секретарі  Златової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації  і відшкодування моральної шкоди, 

В С Т А Н О В И В :

      позивачка звернулася до суду з даним позовом  до відповідача вказуючи, що 05 жовтня  2010 року відповідач звернувся з письмовою заявою до начальника відділу освіти Саратської РДА в якої вказав, що вона  постійно висловлюється на його адресу та  адресу  членів його сім*ї нецензурною лайкою, висловлює прокляття, погрожує фізичною розправою, провокує бійку. У зв*язку з  поданням даної заяви,   начальник відділу освіти призначив перевірку і приїздив до школи, вона була змушена давати письмові пояснення, надавати характеристику. На думку позивачки  відповідач подав таку заяву  безпідставно, як помсту за те, що вона  написала скаргу  на ім*я начальника Саратського РВ ГУМВС з приводу поведінки  його сина, який на цей час вже не є співробітником міліції.

    Позивачка вважає, що  відомості, які викладені в заяві не відповідають дійсності, принижують її честь і гідність,  підривають її авторитет серед вчителів.  За місцем роботи вона характеризується позитивно, користується авторитетом серед односельців,  нецензурні слова не вживає, тому просила суд зобов*язати відповідача спростувати відомості, які  принижують  її честь, гідність і ділову репутацію, відшкодувати  моральну шкоду у сумі 1700 гривень, оскільки був  порушений її звичний  життєвий устрій, постраждала  її репутація. Також  просила стягнути з відповідача  витрати  за надання юридичної допомоги в розмірі 800 гривень.

         У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила задовольнити його у повному обсязі, оскільки відповідач не подав жодного доказу  правдивості відомостей, які  виклав у своєї заяві, такі відомості ганьблять її честь,  гідність і ділову репутацію.

           Відповідач  позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що   вони з позивачкою є сусідами, між ними склалися неприязні стосунки через те, що ОСОБА_1  постійно  з*ясовує з ними   відносини,  звинувачує його сина в тому, що він побив скло у вікнах її будинку,  поваляв  паркан, висловлює прокляття на адресу членів  його родини, в результаті чого  в сім*ї склалася нервова  обстановка.  Він неодноразово намагався  пояснити позивачці, що його син не винен, однак  спільної мови не дійшли. Він дійсно звертався з заявою до  начальника відділу освіти, в якій виклав  відомості про поведінку  позивачки в повсякденному житті.

              Свідок ОСОБА_3 пояснила  суду, що є директором Плахтіївської школи-гімназії де працює позивачка по справі. Позивачка характеризується позитивно, користується авторитетом серед учнів та батьків,  жодного разу на неї не надходили скарги ні від мешканців села, ні від батьків, ні учнів.

          Свідок ОСОБА_4 пояснив, що є начальником  відділу освіти Саратської РДА. В жовтні місяці 2010 року він з інспектором з кадрів виїжджав до школи, де працює  ОСОБА_1 з метою проведення бесіди та з*ясування  фактів, викладених  у заяві ОСОБА_2  Разом з адміністрацією школи була проведена бесіда з позивачкою, однак  він не знайшов підтведження фактів, викладених в заяві. На підставі Закону "країни "Про освіту"  всі вчителі, в тому числі і позивачка була попереджені  про належну поведінку  у повсякденному  житті з метою

                                                                        - 2 -

запобігання  надходження таких заяв.

           Свідок ОСОБА_5   характеризувала  ОСОБА_1 з позитивного боку.

         Свідок ОСОБА_6 пояснила суду що є сусідкою сторін по справі. Чула  сварку між позивачкою та дружиною відповідача  02 серпня 2010 року, запам*ятала  цей день, оскільки було релігійне світо"Іллі".  

           Заслухавши сторони, свідків, дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з  таких  підстав.

      Ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка  є частиною національного законодавства України, передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Відповідно до умов пункту 2 статті 10 Конвенції здійснення цих свобод, оскільки воно пов*язане з обов*язками і відповідальністю може  підлягати таким формальностям, умовам,  обмеженням або санкціям, що встановлені законом... для захисту репутації або прав інших осіб... і є необхідними у демократичному суспільстві.  

        Згідно ч.1 ст.3 Конституції України  людина, її життя і здоров*я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.  

              Ст.68 Конституції України визначає, що кожен зобов*язаний неухильно додержуватися  Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

            Відповідно до ст.34 Конституції України здійснення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань може бути обмежено законом ...для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно...

      Згідно до ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового  права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.  

          Ст. 297 ЦК України визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є неторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності  та честі.

        Ст. 277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.  Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).  

      Судом встановлено, що позивачка є вчителькою Плахтіївської загальноосвітньої школи- гімназії № 2 Саратського району Одеської області.  06 жовтня 2010 року відповідач надіслав на адресу начальника відділу освіти  Саратської РДА заяву, в якій  скаржився на поведінку позивачки.

      Відповідач  не довів, що негативна  інформація щодо позивачки, а саме: «постоянно обзывает меня  и членов моей семьи  нецензурной бранью,  угрожаєт физической расправой, провоцирует драку, проклинает нашу сем*ю, хочет выселить нас с нашей улицы», яку він виклав  у заяві та поширив відповідає дійсності. Данні висловлення є оціночними судженнями, що не відповідають дійсності, однак ображають  позивачку.

       За змістом ст.47-1 Закону України «Про інформацію», висловлені ним оціночні судження  принижують честь,  гідність та ділову репутацію позивачки, тому на підставі  ст. 23, ст.280 ЦК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути компенсацію моральної шкоди.  

          Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, глибину моральних страждань позивачки, честь та гідність якої була  принижена, що порушило її звичайний  життєвий устрій , спричинило  моральні страждання. Розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача  суд визначає у сумі 700 гривень.

          Відповідно до частин 4, 6, 7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної  інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію і у такий же спосіб, у який вона була поширена. Обираючи спосіб спростування поширеної ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1

                                                                              - 3 -

інформації, суд враховує вищезазначені вимоги і вважає  необхідним зобов*язати відповідача

 принести свої вибачення ОСОБА_1 на  зборах вчителів Плахтіївської загальноосвітньої школи-гімназії № 2, у присутності начальника відділу освіти Саратської районної державної адміністрації Одеської області.   

         На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки пропорційно до розміру задоволених позовних  вимог  слід стягнути судовий збір в сумі 17 гривень   та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

           Вимоги  позивачки  про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 800 гривень документально не підтверджені, тому в їх задоволенні слід відмовити.  

         Керуючись ст.ст.3, 5, 6, 10, 60, 212- 215,  ч.1, 2 ст. 209, ст.212-215 ЦПК України, ст.32, 34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 277, 280, 297 ЦК України ,

суд

В И Р І Ш И В :

       Позов  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації і відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

       Зобов*язати ОСОБА_2  принести свої вибачення ОСОБА_1 на  зборах вчителів Плахтіївської загальноосвітньої школи-гімназії №2, у присутності начальника відділу освіти Саратської районної державної адміністрації Одеської області.  

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі  сімсот гривень.

            У задоволенні іншої частини позову відмовити.                

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі  17 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  30 гривень.

      Рішення суду може бути  оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний  суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя                                                                                                    Кожокар Т.Я.