справа №2-1391 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

12 липня 2007 року Антрацитівський  міськрайоргани  суд Луганської області

у складі:    головуючого - судді                    Толстих О.В.

при секретарі                               Колчиній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацита цивільну справу по позовом ОСОБА_1до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення побутового вугілля,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП " Антрацит" про стягнення побутового вугілля і просить стягнути побутове вугілля за 2 півріччя 1994 року у кількості - 2950 кг., за 1 та 2 півріччя 1995 року у кількості 5900 кг., за 1 півріччя 1996 року у кількості - 2950 кг. а всього 11 800 кг.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що в вугільній промисловості праіцює понад 30 років. Звільнився з шахти « Центральна» ДП «Антрацит» у з'вязку з переходом на пенсію, яка в свою чергу, відповідно до наказу № 512 від 09.10.1996 року Міністерства палива та енергетики України була передана на баланс компанії ДП «Укрвуглереструктуризація»

Згідно взятих на себе зобов'язань, ДП «Укрвуглереструктуризація» починаючи з П піврічча 1996року почало вивозити вугалля. А побутове вуглля за 2 піврічча 1994р.,Іта 2 півричча 1995р. і 1 піврічча 1996р. так залишилось не вивезиним.

Просить стягнути з ДП «Антрацит» побутове вугілля за 2 піврічча 1994р.,Іта 2 півричча 1995р. і 1 піврічча 1996р. у кількості 11 800 кг.,тому що вважає що воно повинно відповідати по боргам ш.Центральна.Просить поновити строк позовної давності.

Представник позивача по дорученню ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала і просила їх задовільнити.Просила поновити строк позовної давності посилаючись на те,що позивач не знав законів і сподывася що борг по вугіллю йому повернуть.

Представник відповідача ДП «Антрацит» Запорожченко Ю.О. діюча за дорученням позовні вимоги позивача не визнала. Посилаючись на те, що ДП «Укрвуглереструктуризація» приймаючи на баланс в жовтні 1996року ш.Центральна не приймала. Відповідальність по боргам залишилась в ДП «Антрацит» і якби позивач своєчасно звернувся за отрманням побутового вугілля за 2 піврічча 1994р.,Іта 2 півричча 1995р. і 1 піврічча 1996р. вонб йому було надане.Але позивач пропустив строк позовної давності,а тому просить відмовити поивачу в задоволенні позову з цих підстав.

Дослідивши  докази   наявні   в   матеріалах   справи,   вислухавши   сторони   суд вважає,що позов не підлягає задоволенню.

Встановленно,що ОСОБА_1понад 30 років пропрацював в вугільній промисловості.Останнім місцем його роботи була ш. «Центральна» звідки він звільнився в 1983році бо був вже пенсіонером і звідки отримував вугілля на побутові нужди.

Відповідач здійснював позивачеві виписку побутового вугілля до 09 .10.1996 року коли згідно наказу №512 Міністерства палива та енергетики України ш. «Центральна» була передана на баланс компанії ДП «Укрвуглереструктуризація»,але як пояснив представник позивача і згідно листа ДП «Укрвуглереструктуризація» борги по ш. «Центральна» воно не приймало і стало забеспечувать побутовим вугіллям з ІІ піврічча 1996року.(а.с.7)

А тому відповідач повине був би відповідати за борги перед позивачем .Але позивач пропустив строк позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня,коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу яка його порушила.

Як видно з наданих позивачем копій талонів на отримання побутового вугілля він їх отримав за 2 піврічча 1994р-08.08.1994р.,за 1 піврічча 1995р.-13.03.1995року;за 2 півричча 1995р.-07.08.1995року. і 1 піврічча 1996р-27.05.1996р.(а.с.8).і з цого часу знав про телцо вугілля йому не надано.Підтвердила це і представник позивача,яка пояснювала,що позивач знав про те,що йому не вивезено вугілля за вказаний період,але сподівася,що йому його всетаки привезуть.

Тому суд приходить до виснвку,що строк позовної давності почав обчислюваться з моменту отримання позивачем талонів на отримання побутового вугілля тобто з 08.08.1994р.за П піврічча 1994р.за13.03.1995р.за 1 піврічча 1995р.,з07.08.1995р.за П піврічча 1995р. і з 27.05.1996р.за 1 піврічча 1996р.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встанолена тривалістю у три рок.А тому суд вважає,що строк позовної давності на захист свого порушенного права у позивача сплинув за останнім талоном 28.05.1999р.

Відповідно до ст.263 ЦК України строк позовної давності зупиняється,якщо пред'енню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія;у разі відстрочки виконання зобов'язання (мораторій)на підставах,втановленних законом;у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта,який регулює відповідні відносини;якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України...

Таких підстав судом встановленно не було.Посилання представника позивача,що позивач не знав Закону, а тому своєчасно не звернувся за захистом свого порушенного права не може бути прийнто сутом,тому що згідно ст.68 Конституції України незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності.

А тому відповідно до ч.4 ст.267 ЦК Цкра'ши в задоволенні позову позивачу слід відмовити за сплинов позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст.43 Гірничого Закону України, ст.ст.261 4.1,257,263,267 ч.4 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ДП «Антрацит» про стгнення побутового вугілля відмовити за сплином строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.