РІШЕННЯ Іменем України
13 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого Шестакової Н.В. Суддів Філатової Є.В. Трясуна Ю.Р., При секретарі Гончарук В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4до ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист», 3-я особа генеральний директор ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист» Бернард Мікаллеф, про стягнення заробітної плати і моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4на рішення Ялтинського міського суду АРК від 24 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4звернулися з позовом до ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист», 3-я особа генеральний директор ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист» Бернард Мікаллеф, про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, мотивуючи тим, що знаходилися з відповідачем у трудових відносинах, за характером роботи додатково працювали у нічну зміну, але заробітну плату не отримали. Просять стягнути з відповідача на їх користь заробітну плату відповідно 1257грн, 1453грн. 50коп., 1437грн. 50коп. та 1212грн., а також у відшкодування моральної шкоди 5000грн. кожному. Крім того, ОСОБА_3. просила стягнути середній заробіток за час затримки трудової книжки у сумі 5328 грн. і спричинену моральну шкоду, посилаючись на те, що відповідач не видав їй трудову книжку у день звільнення і не направив трудову книжку за її письмовим зверненням.
Позивачка ОСОБА_3. у судовому засіданні збільшила свої позовні вимоги до 13109грн. 47коп.
Рішенням суду у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3і ОСОБА_4ставлять питання про скасування рішення з тих підстав що воно ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; не надано правової оцінки тим фактам, що бар «Массандра» працював з 20 години до З години, тобто у нічний час, але робота працівників ніким офіційно не фіксувалася, оскільки відсутні табелі робочого часу.
Справа №22-ц-2179/2007р. Головуючий в 1 інстанції Слєзко Т.В. Доповідач Шестакова Н.В.
2
Розглянувши справу в межах апеляційної скарги, заслухавши доповідача, представників позивачів та відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не надали доказів своєї роботи у нічний час, не обґрунтували заподіяння їм моральної шкоди у зв'язку із несплатою частини заробітної плати; також відсутні дані про те, що їм несвоєчасно були видані трудові книжки.
Висновки суду стосовно вимог про стягнення заробітної плати і моральної шкоди не відповідають вимогам матеріального права. Як свідчать матеріали справи, позивачі були робітниками бару „Массандра" у різні періоди на протязі 2004-2005р.р.. що підтверджується витягами з наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що позивачі дійсно працювали у нічний час на протязі зазначених періодів, і погодився із розрахунками позивачів по заробітній платі у нічний час у ці періоди.
Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, тому визнання представником відповідача обгрунтованості позову у частині вимог про стягнення заробітної плати за розрахунками позивачів надає суду апеляційної інстанції право розцінювати цю обставину як доказ обгрунтованості позову у зазначеній частині. У зв'язку з наведеним рішення суду у зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову на підставі ст.108 КЗпП України. Таким чином, підлягає стягненню заробітна плата у нічний час на користь ОСОБА_1. за період з 01.04.2004 року по 30.22.1005 року у сумі 1257грн., на користь ОСОБА_2. за період з 01.04.2004 року по 30.22.1005 року у сумі 1453грн. 50коп., ОСОБА_3. за період з 04.10.2004 року по 29.12.2005 року у сумі 1212грн. і ОСОБА_4. за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року у сумі 1437грн. 50коп.
Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції відмовив позивачам у стягненні моральної шкоди по суті у зв'язку із тим, що вони не доказали заборгованості перед ними по заробітній платі, колегія суддів вважає, що рішення суду також підлягає скасуванню у зазначеній частині, крім відмови у стягненні моральної шкоди на користь ОСОБА_3. за затримку видачі трудової книжки, оскільки факт заборгованості доведений визнанням з боку представника відповідача, і обговоренню підлягає питання, чи надано позивачами достатньо доказів спричинення моральної шкоди несплатою частини заробітної плати.
Обговорюючи це питання, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачі не надали ніяких доказів, на підставі яких можливо було б погодитися з вимогами щодо стягнення моральної шкоди, яка спричинена несплатою заробітної плати. Позивачі у позові зазначили, що щомісячно відповідач не донараховував їм від 51грн. до 89грн. 25коп.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України підставами стягнення моральної шкоди у трудових відносинах є моральні страждання, втрата нормальних життєвих зв'язків і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя. Однак позивачі не надали ніяких доказів про спричинення їм моральної шкоди невиплатою щомісячно зазначених сум.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3. про стягнення середнього заробітку
за час затримки видачі трудової книжки і моральної шкоди колегія суддів погоджується
із висновками суду першої інстанції.
Як встановлено у ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. Згідно з п.4.2 постанови КМУ „Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року №301 якщо працівник відсутній на роботі у день звільнення, то власник або
3
уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.
Відповідно до акту від 29.12.2005 року встановлено, що ОСОБА_3. не зверталася за одержанням трудової книжки у день звільнення (а.с.125), тому їй було письмово запропоновано отримати трудову книжку у відділі кадрів (а.с. 126).
Позивачка не довела, що вона зверталася до відповідача за одержанням трудової книжки. її особисті пояснення про те, що їй створювалися перешкоди у одержанні трудової книжки, нічим не підтверджені. У протоколі судового засідання 16.10.2006 року ОСОБА_3. зазначила, що вона посилала заказною поштовою кореспонденцією свою заяву про пересилання трудової книжки (а.с.117,об.), однак також не надала доказів відправлення цієї заяви до відповідача.
За змістом ст.ст. 10,60 ЦПК України, які встановлюють принцип змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тому відповідає вимогам матеріального і процесуального права рішення суду у частині відмови ОСОБА_3. у позові про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки і моральної шкоди у зв'язку з цим.
Керуючись ст.ст.303,307,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4задовольнити частково. Рішення Ялтинського міського суду АРК від 24 жовтня 2006 року у частині стягнення заробітної плати і моральної шкоди у зв'язку із несплатою заробітної плати скасувати. Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4про стягнення заробітної плати і моральної шкоди у зв'язку із несплатою заробітної плати задовольнити частково. Стягнути з ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист» заробітну плату у нічний час на користь ОСОБА_1 за період з 01.04.2004 року по 30.22.1005 року у сумі 1257грн., на користь ОСОБА_2 за період з 01.04.2004 року по 30.22.1005 року у сумі 1453грн. 50коп., ОСОБА_3за період з 04.10.2004 року по 29.12.2005 року у сумі 1212грн. І ОСОБА_4за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року у сумі 1437грн. 50коп. Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди у зв'язку з несплатою заробітної плати. В іншій частині рішення Ялтинського міського суду АРК від 24 жовтня 2006 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4 з кожного витрати з інформаційно-технічного забезпечення у зв'язку із розглядом цивільної справи Апеляційним судом АРК по 30грн. на рахунок №31218259700002, одержувач держбюджет м. Сімферополь, код бюджетної класифікації доходів 22050000, код ЄДРПОУ одержувача - 34740405; банк одержувача - ГУ Держказначейства України в АР Крим, МФО банка одержувача - 824026.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядкам) Верховного Суду
України на протязі двох місяців.