УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді_______________________ Новікова Р.В.
Суддів Дячок В. О.,
________________________________________ Соловйова М.В.
При секретарі Петренко Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства „Крименерго" про поновлення пільг, перерахунок по оплаті за електричну енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 р.,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції вимог матеріального і процесуального законів.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка дійсно є працівником органів внутрішніх справ (л.с.5).
Згідно зі с 22 Закону України „Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" та ст. 36 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
На підставі п. 6.5.1. Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга застосовується до доходу! нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші порівняні до неї відповідно
Справа №22-ц 3052/2007 Головуючий
по першій інстанції Хомутов В.М.
2
до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1, 4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу" № 426 від 31.03.2003 р. пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики , надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. Відшкодування вказаних витрат здійснюється щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами пільговиків не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до пп.. 6.5.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Видатки на відшкодування витрат на надані пільговику (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників і працівників культури) послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.
За таких обставин, вказана пільга повинна надаватися позивачці безпосередньо установою за місцем її роботи, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог.
Посилання позивачки на рішення Конституційного Суду України №7-рп/2004 від 17.03.2004 р. та №5-рп/2002 від 20.03.2002р. щодо визнання неконституційними положень Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» в частині зупинення (звужування) дій пільг та гарантій, наданих працівникам міліції Законом України «Про міліцію», у сенсі її позовних вимог не є прийнятними, оскільки зазначеними рішеннями Конституційного Суду України визнані неконституційними положення, що передбачають надання працівникам бюджетних установ вказаних пільг в залежності від прожиткового мінімуму та зупинення надання пільг взагалі. Проте, положення щодо можливості отримання працівниками міліції вказаних пільг в межах та за рахунок бюджетних асигнувань, що направлені безпосередньо в установи по місцю роботи, тобто існуючий законодавчо визначений порядок, механізм надання пільг, компенсацій і гарантій пільговикам шляхом відшкодування їм передбачених законодавством витрат, - неконституційним не визнавався.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити
Рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.