УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді_______________________ Новікова Р.В.
Суддів__________________________________ Дячок В.О., Соловйова М.В.
При секретарі Петренко Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до малого приватного підприємства „Зсюуголок „Казка", 3-я особа директор МПП „Зооуголок „Казка"- Зубков Олег Олексійович, за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 р.,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду позов задоволено частково.
На користь ОСОБА_1з малого приватного підприємства „Зооуголок „Казка" стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. і судові витрати.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і прийняття нового рішення про задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 250 000 грн., посилаючись на невідповідність розміру моральної шкоди із шкідливими наслідками для дитини, якій спричинена шкода.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки та її представника, 3-ї особи, прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичі.
Отже, вимоги позивачки: опікуна дитини, якій спричинена шкода, про захист її особистих немайнових прав одним із способів, передбачених законом: відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди відповідають ст. ст. 16, 1167 Цивільного кодексу України.
Відповідний розмір відшкодування моральної шкоди суд обґрунтовано визначив, виходячи з характеру і ступеню заподіяних моральних страждань, з урахуванням обставин спричинення моральної шкоди, принципів розумності і справедливості.
Зокрема, суд врахував, що супроводжуючою дитину, якій спричинена шкода, були порушені правила поведінки при находженні на територій зоопарку ( не годувати тварин в невстановлених місцях, не заходити за огорожі приміщень для утримання тварин,
Справа № 22-ц 3112/2007 Головуючий
по першій інстанції Переверзєва Г.С.
2
протягувати до тварин через грати руки і ноги, залишати без нагляду дітей і дозволяти їм самостійно оглядати тварин).
Слід також враховувати, що відсутність можливості відповідальності малолітньої особи ( ч. 2 статті 31 Цивільного кодексу України) не виключає необхідність застосування положень ч. 2 статті 1193 Цивільного кодексу України, оскільки, зважаючи на вище викладене, дії малолітньої особи, якій спричинена шкода, та супроводжуючої її повнолітньої особи не є простою необачністю, а являють собою грубу необережність.
При такому положенні доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги. На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.