Справа №2-454/08
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“23” січня 2008 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді САВЛУК Т.В.
при секретарях Парістій Я.С., Савченко Н.П., Бідненко Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві ради, третя особа Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2, після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, вона як спадкоємець за законом у визначений законодавством 6-місячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 закінчився шестимісячний строк для подачі заяв про прийняття спадщини, всього було подано заяв про прийняття спадщини від трьох спадкоємців, а саме племінниць померлої - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак ОСОБА_3 було подана заява про відступлення частки спадщини на її користь, а спадкоємець ОСОБА_4 була усунута судом від права на спадкування за законом на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 21.06.2007 року, яке підтримано ухвалою Верховного Суду України від 25.07.2007 року. Однак, незважаючи на існування на даний час одного спадкоємця, нотаріальна контора відмовляється видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки позивачем не надано оригіналу свідоцтва про право власності на спадкове майно, яке на даний час знаходиться у іншого співвласника цієї квартири ОСОБА_5, яка відмовляється надати його у нотаріальну контору для належного оформлення частки спірного майна та подальшої державної реєстрації даного об'єкту нерухомого майна, тому позивачка вимушена звертатись за захистом порушених особистих прав в судовому порядку.
За ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.12.2007 року здійснено заміну неналежного відповідача Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації належним відповідачем - Дніпровську районну у місті Києві раду, що в розрізі даного спору відповідає вимогам ст.1277 Цивільного кодексу України. (а.с.25)
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснила, що позивачка на даний час є єдиним спадкоємцем за законом після померлої тітки ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у встановлений законодавством шестимісячний строк позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак до цього часу свідоцтво про право на спадщину не має змоги отримати, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1, враховуючи, що позивачу переходить по закону лише 1/3 частини даної квартири, тому отримати дублікат свідоцтва про право власності на дану квартиру також не є можливим, тому вимушена звертатись до суду за захистом свого права шляхом подання позову про визнання за нею права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Уповноважений представник Дніпровської районної у місті Києві ради в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надали суду письмове повідомлення про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника та приймати рішення згідно чинного законодавства.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача ОСОБА_6 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 належала на праві власності в рівних долях квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 28 березня 1994 року, виданого на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації міста Києва від 16 березня 1994 року №5113. (а.с.10)
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 17.06.2006 року (актовий запис №11250). (а.с.9)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, а саме 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями померлої за законом є її племінниці - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
10 жовтня 2006 року спадкоємець ОСОБА_3 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2, на користь її племінниці, її рідної сестри, ОСОБА_1. (а.с.33)
На підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2007 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, в наступній редакції: «Позов задовольнити. Усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с13-15).
На підставі ухвали Верховного Суду України від 25 липня 2007 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про усунення від права спадкування. (а.с.16)
За нормою частини першої та третьої ст.1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За нормою частини першої ст.1298 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
В той же час, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу) Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. (ст.1299 Цивільного кодексу України)
Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2006 року ОСОБА_1, як спадкоємець за законом, подала до нотаріальної контори заяву про намір прийняти спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 сплинув шестимісячний строк для подачі заяв про прийняття спадщини.
На час звернення з позовом до суду ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, даний факт підтвердила в своїх поясненнях представник позивача.
20 листопада 2007 року на звернення ОСОБА_1 з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора надала відповідь щодо неможливості видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно померлої ОСОБА_2, оскільки в справі відсутній оригінал правовстановлюючого документа на майно, що спадкується. Згідно п.206 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину може бути видано тільки після пред'явлення спадкоємцями оригіналів правоустанолюючих документів про належність спадкового майна спадкоємцеві. (а.с.11)
Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однак нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме майно, яке входить до спадкової маси.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має правло звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, визнання права.
Згідно частини другої ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві ради, третя особа Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, оскільки в розрізі даного спору права позивача на спірне нерухоме майно іншими спадкоємцями неоспорюється, строк подання заяв на прийняття спадщини минув, підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріальною конторою не наведено, що підтверджується матеріалами спадкової справи №601, в той же час відсутність правоустновлюючих документів на нерухоме майно, перешкоджає позивачу зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.16, 182, 386, 1296, 1298, 1299 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України,
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
С у д д я