Дата документу             Справа №

           Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3854/ 11 р.                                         Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

                                                         У Х В А Л А

                                                            ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

           13 липня 2011 року                                                                   м. Запоріжжя

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         Головуючого:              Пільщик Л.В.,

         Суддів:                          Сапун О.А.,

                                                Маловічко С.В.,

         При секретарі:            Петровій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Веселівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2011 року про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич»(далі ТОВ «АФ «Славутич») до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА :

21 березня 2011 року ТОВ «Агрофірма «Славутич»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

19 травня 2011 року ТОВ «Агрофірма «Славутич»звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, зазначивши, що їх невжиття в подальшому може привести до ускладнення виконання рішення суду та виникнення додаткових спорів з приводу користування земельною ділянкою. Просило суд заборони вчиняти певні дії, а саме: зобов’язати відповідача не чинити жодних дій у відношенні земельної ділянки, у тому числі не обробляти земельну ділянку, передану в оренду відповідно до умов договору оренди земельної ділянки № 80 від 10.08.2005 року; накласти арешт на посіви та майбутній врожай 2011 року на земельній ділянці кадастровий №2321280500:01:004:0006; зобов’язати Головне управління держкомзему у Запорізькій області не вчиняти жодних дій у відношенні земельної ділянки кадастровий №2321280500:01:004:0006; зобов’язати Головне управління держкомзему у Запорізькій області не вчиняти жодних дій у відношенні земельної ділянки кадастровий №2321280500:01:004:0006; зобов’язати ДП «Центр державного земельного кадастру»не реєструвати договори, укладені у відношенні земельної ділянки кадастровий №2321280500:01:004:0006; зобов’язати Головне управління держкомзему у Запорізькій області не вчиняти жодних дій  у відношенні земельної ділянки кадастровий № 2321280500:01:004:0006.

Ухвалою судді Веселівського  районного суду Запорізької області від 21 травня 2011 року заява задоволена. Зобов’язано ОСОБА_3 не вчиняти жодних дій у відношенні земельної ділянки, у тому числі не обробляти земельну ділянку передану в оренду відповідно до умов договору оренди земельної ділянки № 80 від 10.08.2005 року.

Накладено арешт на посіви та майбутній врожай 2011 року на земельній ділянці, кадастровий номер 2321280500:01:004:0006 від дій відповідача та третіх осіб.

Зобов’язано  ДП «Центр державного земельного кадастру»не реєструвати договори укладені у відношенні земельної ділянки, кадастровий номер 2321280500:01:004:0006 до розгляду справи по суті.

Зобов’язано Головне управління держкомзему у Запорізькій області не вчиняти жодних дій у відношенні земельної ділянки, кадастровий номер 2321280500:01:004:0006 до розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначену ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю–доповідача, розглянувши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно з  п. 2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави для її застосування.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",  розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,  пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача а також відповідність виду забезпечення позову , який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом утримання відповідача від використання земельної ділянки, яка належить йому на праві власності за її цільовим призначенням до збору врожаю позивачем.

Суд мотивував необхідність застосування обраних позивачем  видів забезпечення позову тим, що на даний час земельна ділянка засіяна озимою пшеницею, вчинення    відповідачем   або третіми особами   будь-яких дій у відношенні земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ «АФ "Славутич", виникне ситуація, що призведе до порушення прав позивача та понесення ним великих збитків.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може.

Задовольняючи заяву ТОВ «АФ "Славутич",, суд першої інстанції залишив поза увагою, що  строк  дії договору оренди земельної ділянки закінчився.  

Крім того, зобов’язавши відповідача не вчиняти жодних дій у відношенні земельної ділянки, у тому числі не обробляти земельну ділянку, передану в оренду, та заборонивши органам держкомзему вчиняти будь-які дії щодо реєстрації договорів по відношенню до даної земельної ділянки, суд фактично вирішив спір між сторонами щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що є недопустимим.

За таких обставин  ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою,  тому підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ТОВ «АФ "Славутич" про забезпечення позову.

Керуючись  ст.ст.  307,312 ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.           

Ухвалу судді Веселівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2011 року по цій справі скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич»про забезпечення позову відмовити.          

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: