Справа 11-107/2008 р.                     Головуючий І інстанції    Хоменко Л.В.

Категорія - ст. 115 ч.1                                        Доповідач Шахова О.Г.            

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

 

14 лютого 2008 року   Колегія суддів палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді  Щербакова О.С. 

суддів :   Шахової О.Г., Борисенка І.П.

з участю прокурора Басюка С.В.  

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2,ОСОБА_3                     

засудженого ОСОБА_4                       

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.11.2007 року.

 

        Цим вироком 

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, має неповнолітнього сина, раніше не судимий -

 

засуджений за ст. 115 ч.1 до 12 років позбавлення волі.

      Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_3 1011,12 грн. матеріальних збитків та 25000 грн. моральних збитків; на користь потерпілої ОСОБА_2 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральних збитків; на користь держави 339,64 грн. за лікування потерпілого в лікарні.

      Доля речових доказів вирішена згідно ст. 81 КК України.

 

  Злочин скоєний при наступних обставинах:

      25 червня 2007 року близько 19 годин засуджений ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, в будинку АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин, з метою навмисного вбивства наніс удар ножем в область серця ОСОБА_5, після чого наніс тим же ножем один удар в область шиї та один удар в ліве плече потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця, поверхневих колото-різаних поранень тулуба та кінцівок. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в лікарні. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 стала гостра крововтрата, що виникла від проникаючого колото-різаного ушкодження грудної клітки з пошкодженням серця.

       Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_4 подав апеляцію        в якій зазначає, що вирок суду винесений без врахування всіх фактичних обставин справи, він не мав умислу позбавити життя потерпілого, сам потерпілий спровокував його агресивність, тому він, не контролюючи свої дії, через сильне хвилювання, обурення наніс потерпілому поранення. Просив вирок змінити і призначити більш м”яку міру покарання.

      Далі в доповненнях до апеляціїї просить вирок змінити, перекваліфікувавши його дії зі ст.115 КК України на ст.118 КК України і призначити покарання відповідно до санкції цієї статті, зазначаючи, що висновок суду про умисне вбивство ним потерпілого ОСОБА_5 не ґрунтується на матеріалах справи, а навпаки спростовується доказами, добутими по справі і які підтверджують, що удари ножем потерпілому він наносив захищаючи себе від протиправних дій потерпілого, але перевищив межі необхідної оборони.

      В запереченнях до апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду залишити без змін, так як засуджений, невизнаючи свою вину у скоєнні вбивства, змінюючи неодноразово показання намагається уникнути від кримінальної відповідальності за вбивство.

      Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, потерпілої, яка просила вирок суду залишити в силі, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

       Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів і є обґрунтованим.

        Сам засуджений, не заперечуючи факту нанесення ножових ударів   потерпілому ОСОБА_5 вину свою в судовому засіданні  визнав частково, в частині нанесення тяжких тілесних ушкоджень та  показав, що приїхав до будинку своєї колишньої дружини ОСОБА_6 з метою забрати мікрохвильову піч. Коли він зайшов на кухню, з залу вийшла ОСОБА_6, позаду її знаходилася її донька ОСОБА_7 та їх син ОСОБА_8 , він сказав жінці, що приїхав забрати мікрохвильову піч та його речі,  почав звертати шнур пічки і в цей момент зайшов потерпілий, в правій руці він держав лопату, ОСОБА_6 знаходилася тут же, на кухні. Між ним та потерпілим виникла сварка, він намагався вийти з кухні, виносячи піч, а потерпілий штовхаючи його, не випускав його. Тоді він відштовхнув потерпілого і направився до виходу, в цей момент відчув удар по затилку і потерпілий потягнув його на себе. Після цього він поставив піч на стіл і спитав у ОСОБА_5 за що він його ударив, той нічого не відповів. Він хотів знову вийти з кухні, намагаючись винести піч і відштовхнув потерпілого, а той знову вдарив його по голові лопатою, у нього потемніло в очах і він схватив предмет, який знаходився в серванті і, намагаючись захистити себе, наніс тому удар предметом наугад. Потерпілий кинув лопату та вибіг на вулицю, а він з цим предметом присів, відчуваючи сильну головну біль. Він почув кроки, встав і побачив, що в кухню забіг потрепілий вже з пилкою в руках і нею хотів нанести йому удар по голові, але захищаючись він підставив руку і удар прийшовся йому по руці. Відчувши різку біль в руці, він, захищався предметом, який був у нього в руці. Потерпілий ще хотів нанести йому удар пилкою і в відповідь він йому наніс тим же предметом ще один удар, наносив удари в силует потерпілого. Останній випустив пилку і ударом своєї ноги вибив у нього з руки предмет. Коли цей предмет упав на підлогу, тільки тоді він побачив, що це був ніж в формі „бабочки”. Після цього потерпілий схватив його за одяг і в боротьбі один з одним потерпілий намагався нанести удар головою по його обличчю, вони впали на підлогу, потерпілий сказав „хватить” і пішов. А він пішов в кімнату перев”язати руку, ОСОБА_6 вийшла йому назустріч. Проходячи повз кухню він побачив, що на підлозі біля вікна лежить лопата і він взяв її, щоб захищатися, якщо потерпілий знову почне на нього нападати. Вийшовши з будинку побачив, що потерпілий сидить біля забору, потім він встав і пішов на вулицю. Коли вийшов з двору, то побачив, що ОСОБА_5 вже лежав на землі. Відносно ножа говорив, що залишив його на кухні, а потім, що десь його викинув.

           На протязі досудового слідства засуджений Бринь неодноразово змінював свої показання, які є суперечливі з показаннями, даними ним в судовому засіданні і суд вірно визнав їх такими, які свідчать про бажання засудженого уникнути відповідальності за умисне вбивство. Протиріччя пояснив тим, що показання, які давав в якості потерпілого, при відтворенні обстановки та обставин події, в якості обвинуваченого він був у збудженому, хворобливому стані і тому не думав, що говорив.

 

            Так, в своїх перших свідченнях, даних ним в якості підозрюваного, на другий день після події (а.с. 37), він показав, що коли зайшов в будинок, за ним відразу ОСОБА_5. Він повідомив тому, що приїхав забрати мікрохвильову піч, потерпілий відповів, що дружини немає вдома і брати нічого не потрібно. Між ними виник словесний конфлікт. ОСОБА_5 хотів вдарити його, і він, побачивши на трил”яжі ніж, типу „бабочки”, вирішив його взяти і ударити ОСОБА_5. Він взяв в руки той ніж і наніс один удар в грудну клітку. Той вибіг на вулицю і взяв пилку, зайшовши до будинку намагався нею нанести йому удар в голову. Закриваючи голову рукою удар прийшовся по руці. Після цього він наніс ще один удар ножем в область грудейпотерпілого. Після цього останній вийшов на вулицю і чи впав, чи присів на землю. Вбивати він його не хотів, просто був дуже злим на нього, тому і ударив ножем.

       При проведенні слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події засуджений показав (а.с.39), що коли зайшов потерпілий і сказав, щоб нічого не брав в будинку, між ними виник конфлікт, в результаті якого він наніс потерпілому удар ножем в область грудей, , ніж, типу „бабочки”, він взяв на серванті. Той побіг і повернувся з пилкою, намагаючись нею вдарити його по голові, але удар прийшовся по руці і будучи злим, він наніс ще один удар ножем в область грудей.

        При допиті в якості обвинуваченого (ст.75) засуджений також показав, що між ними виник словесний конфлікт, розмовляли на повишених тонах, ображали один одного і вже говорить про те, що потерпілий, піднявши руку, хотів ударити його. В свою чергу, він, побачивши у серванті ніж „бабочка” взяв його і даним ножем наніс сильний удар ОСОБА_5 в область грудей. Далі показує , що після того, як потерпілий наніс удар пилкою по його руці, він, будучи злим на ОСОБА_5 тим же ножем вдарив один раз в область грудей. Після удару той вийшов на вулицю і присів.

       На питання слідчого чи хотів він вбивати потерпілого засуджений відповів, що вбивати не хотів, просто він був на нього злим, що він проживає з моєю дружиною, тому і ударив. І в цих показаннях він говорить тільки за два удари.

 

       Далі вже, він говорить по іншому відносно обставин нанесення ножових ударів, стверджуючи, що спершу він отримав від потерпілого удари черенком лопати, а потім вже він, захищаючись, наніс тому ножові удари.

       При допиті 12.05.2005 року, в якості обвинуваченого (а.с.196), Бринь показував, що після словесної перепалки з потерпілим, він хотів вийти з кухні з мікровольновою піччю, але той не пропускав його, він того відштовхнув і хотів його обійти. В цей момент отримав удар ззаду по потилиці. Він не знає чим саме, але йому здалося, що кулаком або держаком лопати. Вдруге потерпілий наніс удар по голові держаком лопати. Він схопив з серванту те, що попалося під руку, як йому здалося потім, що це виделка . Він наніс цим предметом удар-тичок і він вважає, що наніс в шию. Після цього удару він зрозумів, що в руках у нього не виделка, а ніж, схожий на „бабочку”. Після цього удару ОСОБА_5 випустив лопату і вибіг  з будинку, повернувся з пилкою-ножівкою, замахнувшись на нього, поранив руку. І засуджений наніс удар тичком в область тулуба. Потерпілий знову замахнувся, але він відвернувся і вдарив того ножем в область тулуба, але куди не пам”ятає. Пилка в нього випала, а ногою намагався вибити в нього ніж , вдаривши його по правій руці. Він схопив потерпілого за одяг, вони впали, ОСОБА_5 намагався вдарити його головою в обличчя, потім сказав „хватить” і на цьому все скінчилося.

       Не  міг сказати, чи постійно ОСОБА_6 знаходилася на кухні, чи ні, але, коли він йшов до залу, щоб перев”язати собі руку, ОСОБА_6 виходила з будинку (а.с.198).

        Зазначені показання ОСОБА_4 свідчать про те, що удар ножем потерпілому ОСОБА_5 він наніс умисно, на грунті особистих неприязних відносин.

        Про умисел на позбавлення життя потерпілого свідчать і первинні пояснення ОСОБА_6(а.с.15), яка пояснювала, що донька ОСОБА_7 їй повідомила про приїзд ОСОБА_4. В розмові на кухні він їй сказав, щоб вона забрала звідси дітей. В цей час зайшов потерпілий і став в дверях, ОСОБА_4 різко розвернувся і відразу ж вдарив ОСОБА_5 ножем в груди.Вона побігла в зал, відкрила вікно і підсадила дітей, щоб вони побігли з дому. Потерпілий вийшов з дому, вона підійшла до нього і він їй сказав, щоб вона викликала швидку допомогу. Засуджений в цей уач пішов в сторону посту ДАІ. Після цього вона побігла до сусіда ОСОБА_9 і повідомила, що ОСОБА_5 убили.

       Далі вже свідок ОСОБА_6 дає показання (а.с.41), що засудженого вона побачила на кухні, він був  в стані алкогольного сп”яніння. Він їй сказав, щоб вона збирала речі, а також,щоб заховала дітей. Вона пішла з дітьми в іншу кімнату, щоб висадити їх через вікно на вулицю. Приблизно через хвилину поверталася назад до кухні і побачила, що з двору з пилкою в руках іде ОСОБА_5 і прикриває рукою рану, що малася у нього в області грудей, він сказав, щоб вона викликала швидку.

      Навіть дані показання, в яких зазначає свідок, що вже не бачила удару ножем, свідчать про те, що показання засудженого в судовому засіданні не узгоджуються і з цими показаннями свідка. За одну хвилину відсутності ОСОБА_6 неможливо було потерпілому встигнути нанести лопатою удари засудженому, побігти за пилкою, повернутися, намагатися вдарити пилкою раз,  потім, отримавши ножовий удар, знову намагатися вдарити пилкою засудженого, впасти на підлогу, боротися і знову отримати ножовий удар і з пилкою вибігти на вулицю, де його в такому стані побачила ОСОБА_6

       Крім того, експерт Козловський П.М. в судовому засіданні пояснив, що після таких поранень потерпілий міг виконувати певний об”єм рухів - це рукою, або ногою щось зробити, перевернутись, невеликий опір, потерпілий з такими пораненнями знаходився в стані шоку, міг пройти до 50 метрів. Підтвердив висновки експертизи, що по даним тілесним ушкодженням неможливо розмежувати, які ушкодження були нанесені першими, а які в подальшому, так як вони були нанесені через невеликий проміжок часу.

       Показання засудженого не узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що до нього додому прибігла ОСОБА_6 і повідомила, що ОСОБА_4 убив ОСОБА_5. Біля двору він побачив, що потерпілий лежить на землі обличчям вниз, коли він його перевернув то побачив рану на шиї та в області грудей. Біля потерпілого стояв ОСОБА_4 з лопатою в руках і намагався ударити нею його. У засудженого була перев”язана рука, але крові він не бачив. Свідок охарактеризував потерпілого тільки з позитивної сторони.

     Свідок ОСОБА_10 показала, що до них прибігла ОСОБА_6 та повідомила, що ОСОБА_5 вбив ОСОБА_4. Коли вони прибігли до подвір”я ОСОБА_6 побачили ОСОБА_5, який лежав на вулиці, а ОСОБА_4 в правій руці тримав лопату, опущену до землі. ЇЇ син -ОСОБА_9 почав кричати на ОСОБА_4, а той підняв лопату та зробив крок до ОСОБА_9, вона почала голосно кричати і ОСОБА_4 зупинився.

      Неповнолітня свідок ОСОБА_11 в своїх поясненнях (а.с.17) показала, що засуджений зайшов в будинок і говорив з її мамою -ОСОБА_6 В цей час зайшов ОСОБА_5 і засуджений вдарив того ножем в груди, вона злякалася, вилізла через вікно. Поранений ОСОБА_5 вийшов на вулицю і впав. Після цього ОСОБА_4 розрізав собі руку чи живіт і обвязався ковдрою, яка була на вулиці і пішов з двору.

      Хоча потім, дещо поміняла свої показання показуючи, що не бачила удару ножем, показала, що коли  прийшов ОСОБА_4, то сказав мамі, щоб вона збирала речі та сховала дітей, мати через вікно в залі відправила їх на вулицю, так як ОСОБА_4 був п”яний. Вона відвела брата ОСОБА_8 до бабусі, а коли повернуласі, то побачила ОСОБА_5, який тримався за груди. За протиріччя в показах сказала, що спочатку хвилювалася і не звернула уваги на неточності. ОСОБА_4 до них з братом нормально ставився.(а.с.111).

       Свідок ОСОБА_12 (а.с.114) - бабуся неповнолітніх дітей показала, що до них прибіг внук ОСОБА_8 дуже переляканий, сильно трусився та махав рукою, він їй сказав „ОСОБА_4”, вона зрозуміла і побігла до ОСОБА_6.

      Свідок ОСОБА_13 - дідусь дітей показав (а.с.113), що до них прибіг онук ОСОБА_8. Він був дуже переляканий та сказав, що зарізали дядька і він відразу побіг до господарства ОСОБА_6.

       З показань ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_8 не бачив, щоб когось різали, а показання свідка ОСОБА_13 свідчать.

       Тому, суд правильно віднісся до показань неповнолітніх свідків критично, припускаючи, що вони могли повідомити суду нав”язану їм версію, що вони не бачили ножового удару.

       Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 показали, ОСОБА_5 Був по характеру спокійний, не агресивний, в бійках ніколи не приймав участі, майже не вживав спиртні напої.     

    

         При судово - медичній експертизі трупа виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням серця, поверхневі колото-різані поранення тулубу, кінцівок. Всі вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії предмету типу ножа при обставинах, вказаних в постанові та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв”язку з настанням смерті.

          В момент спричинення тілесних ушкоджень, вірогідніше всього потерпілий знаходився в горизонтальному, вертикальному або близькому до них положень, але найбільш ймовірно звернутий передньою частиною тіла до нападника.

           Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг виконувати невеликий об”єм рухів, міг жити на протязі короткого проміжку часу.

              Аналізуючи всі показання у сукупності з іншими добутими та дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, суд прийшов до правильного висновку про спрямованість умислу засудженого на вчинення вбивства, на грунті особистих неприязних відносин,  .

              Посилання, спочатку, засудженого на скоєння їм дій, передбачених ст. 121 ч.2 КК України, в зв"язку з відсутністю в його діях умислу вбивати потерпілого - безпідставні, так як настання смерті потерпілого охоплювалося умислом засудженого ОСОБА_4 При визначенні умислу винного суд виходив з сукупності всіх обставин вчиненння злочину, зокрема, враховуючи знаряддя та спосіб вчинення злочину, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, нанесення удару у життєво важливий орган - серце.

Не  знайшли свого підтвердження і доводи засудженого ОСОБА_4, що він діяв в стані необхідної оборони, але перевищив її межі.

            З висновку експерта від 14.08.2007 року за № 2050 вбачається, що у засудженого виявлені тілесні пошкодження у вигляді рубаної рани середньої третини лівого предпліччя, які могли утворитися від колючо-ріжучого предмету, якою могла бути пила-ножівка і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров”я ( а. с. 117).

        Але з матеріалів справи не вбачається при яких обставинах засуджений отримав зазначені ушкодження. В даному випадку  його версія - отримання тілесних ушкоджень при тих обставинах на які посилається він не підтверджується добутими доказами по справі і не виключається можливість іншої версії - захищаючись від нападу засудженого, потерпілий відмахувався пилкою і остання версія більш правдоподобніша виходячи з усього комплексу доказів. Тому зазначені тілесні ушкодження у засудженого не свідчать про те, що він здійснив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

           Не визнання вини підсудними в скоєнні умисного вбиства, суд вірно розцінив як версію захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжчий злочин. 

 

      Його дії за ст. 115 ч.1 КК України судом кваліфіковані вірно.

  Покарання, яке призначене судом засудженому ОСОБА_4 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують особу, суд врахував обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та визнав пом”якшуючою покарання  обставиною - скоєння злочину вперше. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є справедливим.

 Підстав для пом”якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.

      Суд обґрунтовано стягнув матеріальні та моральні збитки в зазначеному в вироку розмірі, оскільки це підтверджується доказами по справі.

                  

 

       Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-

 

                            у х в а л и л а :

 

        Апеляцію засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

         Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2007 року щодо  ОСОБА_4 -  без змін.

 

 

 

 

 Головуючий:                                                     Судді: