КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-520/11                                             Головуючий у 1-й інстанції:   Стельмах А.П.  

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" липня 2011 р.                                                                                                                    м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом прокурора в Сосницькому районі в інтересах  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області про зобов’язання здійснити нарахування несплаченої державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю як інваліду ІІ групи у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року прокурор Сосницького району в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсі гр.. ОСОБА_2, як учаснику ліквідації на ЧАЕС згідно діючого законодавства у відповідності до ст.. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  щодо підвищення пенсії в залежності від розміру прожиткового мінімуму, в який були внесені зміни спеціальним Законом України від 05 жовтня 2006 року № 231-5 (набрав чинність з 01 листопада 2006 року) з 01 квітня 2010 року по момент розгляду справи в суді.

Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2011 року позов задоволено: зобов’язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу згідно ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 02.08.2010 року п о18.02.2011 року з урахуванням отриманих сум.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити прокурору Сосницького районі в інтересах позивача у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін,  виходячи з наступного.

Як вбачається з копії посвідчення серії А № НОМЕР_1 від 14.05.2008 року, що міститься в матеріалах справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІ групи.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.. 54 вищезазначеного Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначений розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

Посилання апелянта на зазначений Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції, а позивачем не наведено підстав достатніх для прийняття рішення про поновлення строку для оскарження неправомірних дій відповідача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2011 року –без змін.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області –залишити без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

Судді                                                                                                   О.М. Романчук

                                                                                              С.Б. Шелест